Південно-Африканська Республіка (ПАР) — країна, яка пережила багаторічну расову сегрегацію та кровопролитну боротьбу за краще майбутнє, — через кілька десятиліть після перших парламентських виборів та семи років безперервного економічного зростання зіткнулася з масштабною енергокризою та високим рівнем безробіття, нерівності та біди. Влада обіцяла поставити країну на ноги, проте політичний параліч і корупція призвели до того, що економічне зростання держави серйозно сповільнилося, а об’єкти критичної інфраструктури практично розвалилися. Уряд впевнений, що починати добиватися кращого життя для громадян республіки слід наступного, символічного року — після досягнення 30-річчя з моменту переходу до демократії, проте зараз ситуація виглядає невтішною. Яке майбутнє чекає поки що найпромисловішу країну Африки і до чого приведе її дружба з Росією, покаже час.
Джанго Звільнений
Переломний момент для ПАР припав на ХХ століття. 1900-ті роки стали для країни періодом жорсткого гноблення чорношкірого населення, а згодом різкого розвороту до демократії. У 1948 році в країні запанувала сегрегаційна законодавча система апартеїду, яка зобов’язувала людей різних рас проживати і працювати окремо. Прихильники цієї політики хотіли створити Південну Африку для білих, а чорношкіре населення пропонували позбавити південноафриканського громадянства. Однак майже через 50 років політичний порядок денний розгорнувся в інший бік: у 1994 році після довгих років боротьби з апартеїдом до влади прийшов Африканський національний конгрес (АНК), ідеєю якого було ліквідувати колишній режим і перетворити суспільство на демократичне. Партія править досі, її головою та за сумісництвом президентом країни є Сиріл Рамафоса.
На чолі з першим чорношкірим президентом ПАР Нельсоном Манделою уряд пообіцяв створити ефективну економіку під керівництвом держави, а також покращити умови існування пригнічених африканців. Якийсь час так і було, АНК успішно керував країною протягом 10-15 років. З 1994 по 2011 рік, за даними влади, ВВП країни зріс на 200 відсотків, покращилася робота деяких секторів економіки, наприклад, налагодилося виробництво автомобілів та продовольства.
Однак за багатим десятиліттям відбувся багаторічний період корупційних скандалів та економічної стагнації. Нинішній президент прийшов до влади з обіцянкою все виправити, але поки не вийшло, а народ обурюється.
Обурення додає інцидент із захованими в дивані на фермі президента 580 тисячами доларів, за який главі держави загрожував імпічмент, а також купівля президентом двох вагітних буйволиць за 12,5 мільйона рендів (0,6 мільйона доларів) у лихоліття для країни, де більше половини населення знаходиться на межі бідності.
580 тисяч доларів було знайдено у дивані на фермі президента ПАР Сиріла Рамафоси
Зараз уряд республіки навряд чи можна назвати таким, що успішно бореться за права чорношкірих — через низькі зарплати, високий рівень бідності разом з безробіттям, яке близьке до історичного максимуму, ПАР набула статусу країни з найбільшою економічною нерівністю у світі. За підрахунками Світового банку, індекс Джині, що показує розшарування в рівні доходів між найбагатшими та найбіднішими жителями, тут дорівнює 63,0. Проте востаннє його оновлювали 2014 року — і лише на підставі офіційних заробітків, що дозволило Словаччині посісти перше місце у світі з результатом 23,2 бали.
Напоролися
Влада визнає, що населенню важко задовольняти основні потреби через зростаючу вартість життя. За відкритими даними, у середньому сім’я з чотирьох осіб витрачає на місяць 35,2 тисяч південноафриканських рендів (близько 180 тисяч рублів) без урахування орендної плати.
на 18,4% вища вартість життя в ПАР порівняно з Україною
Крім того, в країні страждають соціальні послуги, у тому числі освіта, водопостачання та охорона здоров’я. Проблеми з останнім, у свою чергу, призвели до найсильнішого спалаху холери за останні 15 років. Небезпечна інфекція, яка значною мірою була викорінена в розвинених країнах, знову вразила ПАР у лютому 2023 року і все ще продовжує поширюватись. За півроку по всій країні пройшло 122 великі протести (за підсумками року число може стати рекордним) через те, що уряд не може забезпечити громадян електрикою та водою, відсутність якої, швидше за все, і призвела до антисанітарних умов та різних кишкових інфекцій.
Крім фінансових проблем у країні постійно зростає рівень злочинності, а також ґендерного насильства та расизму. Люди крадуть кабелі із залізниць та заводів, щоб потім здати їх на металобрухт чи перепродати, отримавши хоч якісь гроші. А злочинність і безлад ставлять під загрозу найважливіші об’єкти інфраструктури країни. Наприклад, через залізничники, що почастішали крадіжки, почали обмежувати рух поїздів, що перевозять вугілля і залізну руду, що серйозно гальмує виробництво найбільш значущого енергоресурсу для південноафриканської економіки: на вугіллі працюють підприємства, що виробляють електроенергію. Страждають також і гірничодобувні компанії, які через такі інциденти втрачають частину прибутку.
кілометри кабелю вкрали злодії у великої південноафриканської залізничної компанії Transnet SOC за один день
Від таких неправомірних дій компанії зазнають мільйонних втрат. Наприклад, з цієї причини найбільший постачальник електроенергії в Йоганнесбурзі City Power за останній рік втратив понад 500 мільйонів рендів (26,2 мільйона доларів). Вандалізм та саботажі на електростанціях провокувалися у тому числі працівниками компаній, які згодом пропонували енергогіганту свої послуги, наприклад, з ремонту електростанцій чи постачання обладнання.
Крадіжка всього — від мідних кабелів до сонячних батарей — і масштабна злочинність стали настільки звичайним явищем для ПАР, що у приватній охоронній галузі нині працює більше людей, ніж у поліції та армії разом узятих.
Поглиблює проблеми найсильніша енергетична криза, через яку громадяни перебувають без електрики по 10-12 годин щодня, починаючи з листопада. ПАР зазнає дефіциту електроенергії з 2008 року, а з лютого 2023 року в країні через затяжні віялові відключення електрики кілька місяців діяв режим національного лиха. Тоді місцеві ЗМІ писали, що уряд має всі необхідні повноваження для врегулювання ситуації та запровадження особливого режиму є зайвим заходом.
Нестача електроенергії підриває економічне зростання країни та постійно збільшує експлуатаційні витрати для підприємств. За даними Світового банку, в тому числі через енергокризу зростання ВВП республіки сповільнилося у 2022 році до 2 відсотків із 4,9 відсотка у 2021 році. ПАР намагається боротися із цією проблемою шляхом будівництва додаткових потужностей для виробництва електроенергії. Втім, обсяги неухильно зростають, країна є найбільшим виробником в Африці, проте доступність електроенергії не сягає і 90 відсотків.
Був план, і вони його дотримувались
Проблеми в енергетичному секторі експерти пов’язують, зокрема, з корумпованою компанією Eskom — головним виробником електроенергії серед африканських країн та найбільшим держпідприємством ПАР. Наприкінці лютого 2023 року ще чинний генеральний директор Eskom Андре де Рюйтер розповів, що компанія втрачає близько мільярда рандів (52 мільйони доларів) на місяць через крадіжки та корупцію, при цьому сума щорічних втрат від злодійства відповідає останнім річним збиткам компанії. Екс-глава Eskom також розкрив, що в компанію входить чотири злочинні картелі, серед яких є високопоставлений член парламенту від АНК, а уряду було невигідно вирішувати проблему.
Пізніше було опубліковано розслідування, в ході якого журналісти з’ясували, що картелі одержують величезні гроші, підкуповуючи працівників підприємств Eskom, щоб ті робили «примарні» закупівлі обладнання. Крім того, картелі платять співробітникам за саботаж на підприємствах, щоб потім залучити своїх людей для ремонту станцій чи постачання комплектуючих.
Як працювала злочинна схема
Тим часом, містам доводиться витрачати кошти платників податків на відновлення інфраструктури. За словами колишнього мера Йоганнесбурга Мфо Фалатсе, місту знадобилося 300 мільярдів рандів (16,3 мільярда доларів) для будівництва та ремонту електро- та водопостачання, а також каналізації.
Награбовані мільярди корумповані чиновники та кримінальні авторитети витрачають досить банально: дорогі автомобілі на кшталт Maserati, сумки Louis Vuitton та одяг від всесвітньо відомих брендів. Колишній гендиректор Eskom з посиланням на джерела заявив, що учасники картелю мають незвичайний ритуал — перед тим, як увійти до кімнати, вони миють руки у віскі 15-річної витримки. «Чому? Тому що вони можуть», – зазначив Де Рюйтер.
Великі надії
За всіх цих проблем населення більше довіряє бізнесу, ніж уряду, який, у свою чергу, намагається виправити ситуацію. АНК підтверджує, що певні мінуси присутні, економічне зростання загальмувалося, а досягнення зведено нанівець. На це вказано в одному з останніх політичних звітів конгресу, який надав президент країни Сиріл Рамафоса. Але загалом влада сподівається на краще і вважає, що вже зроблено досить багато.
Як Африканський національний конгрес, ми пишаємося значним прогресом, досягнутим Південною Африкою з моменту зародження нашої демократії в 1994 році.
Африканський національний конгрес (АНК) також адресував листа Bloomberg, в якому повідомляє про успіхи, досягнуті за цей час. У тому числі це збільшення кількості домогосподарств, що користуються електикою держкомпанії Eskom, з 400 тисяч будинків у 1992 році до 3,3 мільйона 2003-го. Крім того, за даними АНК, більшість домогосподарств зараз розташовані у цегляних будинках, причому у 2017 році у таких будинках жили 80,1 відсотка громадян. Однак частка у 2023 році у листі не наводиться. Окрім іншого, партія повідомляє про досягнення у сфері освіти, охорони здоров’я, зокрема, про збільшення тривалості життя попри ВІЛ та СНІД. Дефіцит бюджету в 2022-2023 роках знизиться з 4,6 відсотка ВВП у 2021-2022 до 4,2 відсотка ВВП і досягне 3,2 відсотка до 2025-2026 року.
Причому, як вважає АНК, уже 2024 року Південна Африка досягне важливого етапу в сучасній історії — 30-річчя від набуття демократії. “Це дає можливість замислитися про перехід нашої країни від апартеїдного колоніалізму до національного демократичного суспільства”, – йдеться у повідомленні. Уряд упевнений, що країна має скористатися цим моментом, щоб «добитися кращого життя для всіх південноафриканців та ліквідувати будь-які залишки апартеїдного колоніалізму».
Вийде боком
На шляху до трудомісткого відновлення економіки, Південно-Африканська Республіка намагається заручитися підтримкою інших країн. Зокрема, останніми роками країна ухвалила рішення про нейтралітет щодо початку бойових дій в Україні. Однак іноді перевага таки відчувається. Так, африканська країна постійно взаємодіє з Росією з політичних та військових питань. Президент республіки неодноразово висловлював захоплення на адресу російського колеги, наприклад, називаючи його працьовитою людиною, у чому, за його словами, вони дуже схожі.
Причому в самій країні неодноразово попереджали, що ентузіазм південноафриканської влади щодо Москви загрожує ПАР втратою західних партнерів. За даними інвестфонду Stanlib Asset Management, 30,4 відсотка від загального обсягу експортної виручки ПАР у 2022 році (близько 105 мільярдів доларів) припали на США та Євросоюз. Bloomberg підрахував, що від загострення геополітичного конфлікту та запровадження санкцій за дружбу з Росією країна ризикує втратити 32,4 мільярда доларів експортної виручки, що еквівалентно 10% її ВВП.
Крім того, активний розвиток відносин з Росією виглядає дивно на тлі тих проблем, з якими зіткнулася ПАР, заявив у березні виконавчий директор найбільшого ринкової капіталізації банку країни FirstRand Алан Пуллінджер. Він попередив, що ПАР отримує набагато більше вигоди від торгівлі зі США, Європою та Великобританією, і Росія не зможе їх замінити.
Втім, поки що точно невідомо, як спілкування з Росією вплине на подальше існування ПАР. 2024 року в обох країнах очікується проведення виборів президента, і держави вже діляться одна з одною порадами щодо роботи системи безпечних виборів. Країни домовилися, що для обговорення цього питання глави спецслужб ПАР відвідають Росію у середині серпня.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.