Американський президент під час спілкування з журналістами у Білому домі сказав, що «Гренландія потрібна Вашингтону, США не мають вибору». Дональд Трамп стверджує, що біля берегів острова є китайські та російські кораблі, і вони можуть зазіхати на безпеку США. 28 березня відбувся візит віце-президента Джей Ді Венса на американську військову базу на острові. Там він сказав про пошану суверенітету Гренландії і звинуватив Данію в тому, що вона зробила для території недостатньо.
Віце-президент США Джей Ді Венс: «Наше послання дуже просте. Народ Гренландії має право самовизначення. Ми сподіваємося, що вони оберуть партнерство зі Сполученими Штатами, тому що ми єдина країна на Землі, яка вшановує їхній суверенітет та їхню безпеку. Адже це значною мірою пов’язано з нашою безпекою, як показують тут ці хоробрі американці».
Пізніше у соцмережах глави Білого дому з’явився ролик про солідарність із Гренландією. Початок відеоряду присвячений історичним зв’язкам Америки та острова. Після цього наголошується, що країна перебуває під загрозою «агресії Росії та експансії Китаю на арктичному континенті». На початку березня Трамп обіцяв, що США «так чи інакше» отримають острів. 2024-го біля узбережжя Аляски пройшли російсько-китайські навчання берегових охорон. Але саму військову присутність Китаю в Арктиці можна лише уявити у певній перспективі. Китайська активність у Гренландії зводилася до кількох спроб інвестувати у видобуток корисних копалин та в інфраструктуру. Вони були обмежені, і більшість таких спроб стикалися з опором, який був пов’язаний саме з впливом США.
Це, наприклад, проекти з видобутку міді, яку реалізовувала одна з китайських компаній із провінції Цзянсі, і був проект наприкінці 2010 років з видобутку рідкоземельних металів. Економічно вони в арктичних країнах намагаються бути скрізь, але останнім часом у них, звичайно, це все гірше виходить, їх починають витісняти.
Щодо Росії з початку 2010 року тут нічого не змінюється. Передбачувані експансіоністські наміри Китаю дивовижні насамперед масштабом перебільшень, спотвореннями, тому що Росія, вона хоча б присутня у регіоні у військовому відношенні, а КНР взагалі ніяк. Сама можливість дій китайського флоту в арктичних водах обговорюється в Китаї, але тільки в гіпотетичному ключі, тобто вони ще не зробили навіть першого кроку, поки що у них є лише три полярні криголами, які вони використовують для проведення досліджень як в Арктиці, так і в Антарктиці. Причому вони більше зайняті саме в Антарктиці.
Насамперед у зверненні до конгресу Дональд Трамп заявляв, що не має наміру відмовлятися від територіальних претензій на Гренландію. Подібна риторика і тепер закономірна і, судячи з усього, справді може бути втілена в життя. Трамп про Гренландію говорив ще й у 2017-му, і 2018 році, і до цього кілька держсекретарів в історії США теж говорили про Гренландію, і про те, що про те, що б вона була, а про те, що вона має бути.
Риторика Трампа досить агресивна, мені здається, що це в його дусі. По-перше, вимагаючи неможливого, ти отримаєш бажане. І мені здається, що вся його адміністрація буквально живе за методичкою Дональда Трампа. Вони вимагатимуть незалежності Гренландії чи приєднання, бо незалежність таки реалістичніша, бо до парламенту пройшли партії, які виступають за незалежність від Данії. І, швидше за все, вибудовуватимуть якусь спільну модель, де почнуть відстоювати свої інтереси в Арктиці в сукупності, бо військова база там уже є.
По-друге, це нові торгові шляхи, які найближчим часом розтануть і з’являться в цьому регіоні корисні копалини. На Арктичному форумі звучать приблизно ті самі тези. Я впевнений, що десь на якомусь китайському форумі відбувається те саме.
Президент Росії Володимир Путін план Трампа щодо приєднання Гренландії назвав “не просто екстравагантною заявою”. За словами російського президента, такі територіальні претензії мають «історичне коріння» ще з XIX століття. Путін при цьому наголосив, що Росія нікому не загрожувала у регіоні, але продовжить захищати там свій суверенітет. Канадський прем’єр-міністр Марк Карні тим часом заявив, що країна має намір співпрацювати в Арктиці з усіма дружніми державами. Він уточнив, що Росія не входить до їх числа.
З іншого боку, Канада разом із Європою сприймає як загрозу можливі дії США, каже політолог, європеїст Олександр Тевдой-Бур
Мулі: «Останній ролик зроблений за класичними пропагандистськими лекалами, коли якась територія, її населення оголошуються вразливими, їх треба взяти під захист. Тут ми вже переходимо саме до технічних аспектів. Це могло б виглядати, звичайно, можливо, до цього не дійде, як збільшення того американського військового контингенту, який вже є у Гренландії, а потім він плавно бере Гренландію під свій контроль.
Є, звісно, й інші варіанти. У Гренландії влада б на останніх виборах не перейшла до більш поміркованих сил, тоді вони провели б референдум за участю американців як зовнішнього гравця, тоді б на референдумі гренландці оголосили себе незалежними, і після цього дуже швидко попросилися б в Америку. Випадок на межі фолу, але він би вкладався у мінімальний стандарт міжнародного права. Але цього не сталося.
Зрозуміло, що американсько-європейські відносини дуже сильно просіли, безумовно, це буде дуже серйозна деградація дипломатичних контактів, і це спричинить дуже серйозну реакцію у Канаді. Усі дивляться на Гренландію, мають на увазі Канаду. Тому Оттава, звісно, посилить військові контакти з європейськими країнами. Не скажу, що це можна назвати “віссю”, але можлива поява нової спільноти, яка виключає США, але за участю, наприклад, Великобританії».
В останньому коментарі з Білого дому про Гренландію Дональд Трамп наголосив, що вважає за необхідне донести до Євросоюзу думку про те, що вирішення питання про контроль над островом є важливим для всього світу. У самій Гренландії міністр закордонних справ Вівіан Мотсфельдт в інтерв’ю американському телеканалу CBS закликала всіх до поваги.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.