Зустрічі з друзями, робота та особисте життя – все це з життя легко може витіснити пристрасть до перегляду пікантних відео. Порнозалежні страждають самі (хоча часто думають, що, навпаки, насолоджуються) та роблять нещасними близьких. Як вчасно розпізнати залежність від порно і що робити з нею, розповіла психолог-сексолог Ганна Степанян.
Відео для дорослих дивляться майже всі. Коли це стає залежністю?
Порнозалежність – це нав’язливий стан, який людина не може самостійно подолати. З 2023 року воно з’явилося у міжнародній класифікації хвороб як «компульсивний сексуальний розлад поведінки». Тобто фактично набуло офіційного медичного визнання.
Перегляд пікантних відео не завжди небезпечний. Але якщо мастурбація під порно для людини в 80% ситуацій краща, ніж секс із партнером, це вже можна вважати залежністю, попереджає сексолог Анна Степанян.
Інший тривожний дзвінок — коли порно починає підкоряти інші сфери життя. Наприклад, людина прагне віддалення, тому що йому потрібен постійний доступ до відвертих відео.
Перегляд відео для дорослих на роботі чи в громадському транспорті теж говорить про проблеми, продовжує психолог. Це означає, що людина втратила межу пристойності і не розуміє, коли і де доречно дивитись такий контент.
Звідки береться звичка дивитися порно
Може здатися, що людина звикла до порно просто тому, що вона зациклена на сексі. Але найчастіше причина залежності криється у тривозі та незадоволеності життям. Тривожний розлад — один із факторів ризику порнозалежності, зазначають у систематичному огляді Національної бібліотеки медицини США.
Люди часто вдаються до мастурбації під порно просто для того, щоб розслабитися, зняти напругу, що накопичилася. Найчастіше залежність розвивається у людей із тривожними розладами та соціофобією. Якщо зрозуміти, звідки взялася тривога та/або фобія, і почати працювати з її причиною, відпаде потреба в частому перегляді порно.
Якщо говорити про більш відчутні симптоми, то частіше проблеми з відео для дорослих спостерігаються у тих, хто:
- надто критично ставиться до свого тіла чи тіла партнера;
- має мало реальних статевих контактів;
- страждає від сексуальних розладів (наприклад, еректильної дисфункції – коли чоловік не може підтримувати достатній рівень ерекції для повноцінного статевого акту);
- купує секс за гроші і таке інше.
Серед інших факторів ризику – молодий вік, часте використання інтернету, схильність до негативних емоцій, сексуальна нудьга, пошук чогось нового та навіть релігійність.
Щодо останнього все неоднозначно. Моральні або релігійні переконання можуть переконати людину в тому, що вона має проблеми з порнографією, навіть якщо патологічної залежності насправді немає, виявили в Американській психологічній асоціації. І часом таке самобичування не доводить до добра.
Любити як у порно. Чому краще не робити?
Небезпека в тому, що воно швидко приїдається і доводиться шукати нові стимули. Так людина згодом може перейти на ролики із нетрадиційним сексом. І навіть дістатися до відверто аморальних записів.
При цьому люди, залежні від порно, іноді намагаються перенести свій досвід у реальне життя. Загалом втілювати те, що бачив на екрані, — це нормально, але тільки якщо цього хочуть обидва, зазначає Ганна Степанян. Якщо один із партнерів терпить та виконує неприємні прохання, то тут вже є проблеми.
У 95% випадках, коли від чоловіка надходить запит «Як мені умовити жінку на це?», можна сказати, що його модель статевого виховання будувалася на порно. Йому складно зрозуміти, що секс – це про довіру, про близькість, про відповідальність, про активну згоду. Так, зараз є категорія так званого «етичного» порно, де люди спочатку розмовляють та отримують згоду на секс. Але здебільшого воно про секс із незнайомцями, про незахищений статевий контакт — те, на що звичайна людина навряд чи піде.
Часто порно формує спотворені уявлення про те, яким має бути тіло, і людина почувається неповноцінною, розуміючи, що недотягує до «стандартів». З’являються і нереалістичні очікування партнера.
А збудження від збоченого порно, потреба в регулярному перегляді таких відео — найочевидніший привід бігти по допомогу до фахівців.
Як зрозуміти, що порно стало проблемою
Мало хто одразу усвідомлює свою залежність від порно. Найчастіше люди скаржаться сексологу на відсутність збудження та ерекції, неспроможне сексуальне життя.
«Можливо, лише один із 50–100 клієнтів приходить і прямо заявляє: “Мені здається, у мене порнозалежність”. У будь-якому випадку, зрештою, людина усвідомлює цю проблему або знаходить у собі сили вимовити це вголос, якщо потай про це знала», — ділиться Ганна Степанян.
Якщо людина відмовляється від зустрічей із друзями, щоб подивитися порно, чи хоче, але не може побудувати стосунки, але при цьому дивиться багато порно, тут є над чим подумати.
«Є два критерії. Перший – це власне бачення проблеми. Якщо самотня людина щодня дивиться порно, і це ніяк не відбивається на її роботі, не заважає спілкуватися з друзями, і при цьому їй не потрібен партнер, її все влаштовує, то й лікувати нема чого. І другий – тривалість проблеми. Якщо вона виникла менше 6 місяців тому, можна не бити на сполох: є ймовірність, що до закінчення цього терміну все само собою вирішиться», — розповідає Ганна Степанян.
Найбільше ризикують стати залежними від неповнолітніх — через відсутність реального досвіду сексуального життя. З цієї причини подолати таку проблему дітям набагато важче, ніж дорослим.
«Весь їхній сексуальний досвід у більшості випадків замикається на порно і мастурбації. Плюс їхня психіка ще незріла, і їм складно відчути межу дозволеного», — каже фахівець.
Тим, хто не має партнерів, порнозалежність зазвичай не заважає жити повним життям. Тут і таїться головна небезпека: проблему ігнорують доти, доки не з’явиться партнер чи потреба у відносинах або поки що порнозалежність серйозно не погіршиться. Тому самотні люди також у групі ризику.
Якщо це дорослий
Взяти в оберемок і відвести до лікаря – поганий спосіб (і у випадку з дитиною – теж). Навіть якщо залежність є, людина повинна сама захотіти її позбутися.
Ми не владні над іншою людиною, але ми маємо власні потреби. Потрібно говорити про свої дефіцити: «Через твою залежність у мене немає сексу в тому обсязі та якості, яких я хочу». Якщо партнер не чує, не хоче визнавати проблему, то доведеться вирішувати, чи готові ви далі продовжувати такі стосунки.
Якщо це дитина
Найкраща профілактика порнозалежності у дитини – сексуальне виховання. Але цим слід займатися з раннього дитинства.
В ООН заявляють, що діти та молоді люди мають право на всебічну сексуальну освіту, більше того — вона має бути включена до системи освіти.
В Україні прийнято, що відповідальність за сексуальне виховання дітей лежить на батьках та опікунах. «Батьки, на жаль, не приділяють цьому питанню належної уваги. В результаті у нас перегляд порно найчастіше і є все статеве виховання підлітка», — нарікає Ганна Степанян.
Найчастіше психологу, якого привели підлітка, доводиться більше працювати з батьками. Налагодження довірчих відносин між дорослим та її дитиною — запорука вирішення будь-якої ситуації, зокрема і порнозависимости.
Адже ми говоримо з дітьми про те, що таке електричний струм і чому не варто пхати пальці в розетку. Те саме з статевими питаннями.
“Так, є порно, ми можемо його використовувати час від часу, але в ньому немає нічого природного”, – про це з дитиною потрібно говорити до того моменту, як він стане статевозрілим і почне чистити історію браузера. Як і про секс в цілому — до того, як він у дитини станеться.
Як лікують порнозалежність
Порнозалежність, як будь-яку залежність, можна вилікувати з допомогою психотерапії. За даними огляду НБМ США, хороші результати показує КПТ (когнітивно-поведінкова терапія) та ТПО (терапія прийняття та відповідальності).
Також на час лікування рекомендують припинити дивитися порно.
На роботу зазвичай йде не менше півроку, а то й більше. Звичайно, мастурбацію і порно неможливо видалити з усього світу, і навіть після терапії людина може дивитися далі. Але це питання контролю: чи можу я закрити вкладку прямо зараз, чи можу якось по-іншому задовольняти цю потребу і взагалі хтось тут головний — я чи порно?
Іноді люди свідомо цураються вирішення проблеми. Важко зізнатися, що комфортніше жити із залежністю, ніж копатися в собі та позбавлятися причини своєї проблеми.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.