Кадри параду у Пекіні, де поруч із Сі Цзіньпіном на трибуні стояли Володимир Путін і Кім Чен Ин, облетіли весь світ. Три ядерні держави аплодували колонам міжконтинентальних ракет, створюючи враження формування нового антизахідного блоку. Але за фасадом демонстративної єдності криється безліч суперечностей, пише Wall Street Journal.
Китай зберігає обережність
Китайські експерти наголошують: Пекін дистанціюється від Москви і Пхеньяна у ключових питаннях безпеки.
«Китай не перебуває в одному таборі з Росією та Північною Кореєю. Його бачення війни та стабільності інше», — пояснює Тан Сяоян з університету Цінхуа.
Понад 40 років Китай уникає воєн, концентруючись на економічному розвитку. Саме стабільність на кордонах — головний пріоритет для Пекіна.
Водночас західні аналітики вказують на поступове зближення трьох режимів.
«Китай дедалі менш стриманий і хоче показати, що здатен згуртовувати партнерів навколо себе — на противагу США», — зазначає Тон Чжао з Carnegie China.
Партнерство без гарантій
Незважаючи на спільні інтереси, кордони партнерства очевидні.
«Якщо у нас буде конфлікт із США через Тайвань, я не думаю, що Росія прийде на допомогу. Ми хороші партнери, але не союзники», — визнає Сінбо Ву з Фуданьського університету.
Пекін офіційно не постачає зброю Москві, не визнає її претензій на Україну і не схвалює участь КНДР у війні.
Економіка і ризики
Торгівля між Росією та Китаєм у 2023 році сягнула $245 млрд, але останнім часом спостерігається спад. Для Пекіна важливішими залишаються відносини з ЄС, і саме підтримка Москви вже коштувала Китаю репутаційних та економічних втрат.
«Китай заплатив за цю війну ціну. Це війна, яка йому не потрібна», — наголошує Да Вей з університету Цінхуа.
Аналітики додають: поразка Путіна небажана для Пекіна, але й перемога Росії теж не вигідна — вона зробить Москву менш залежною від Китаю.
Проблемний союз із КНДР
Найбільш складним партнером залишається Пхеньян. Його непередбачуваність, ядерна програма та участь у війні на боці Росії створюють для Китаю більше проблем, ніж вигод.
«Ми маємо дві великі загрози: від Росії, яка продовжує війну, і від Північної Кореї, яка нарощує ядерний арсенал», — пояснює професор Ши Іньхун.
Історичні тіні
Недовіру підсилює історія: у XIX столітті Росія відібрала у Китаю величезні території. Цей «період приниження» досі залишається у пам’яті Пекіна.
Тактичне зближення, а не союз
За оцінкою WSJ, союз трьох держав — радше тактичний союз на ґрунті антагонізму до США, ніж справжнє стратегічне об’єднання. Китай використовує Москву і Пхеньян для власних геополітичних цілей, але не готовий ризикувати стабільністю заради них. Для Росії та КНДР Пекін є ключовим партнером, проте аж ніяк не союзником, який розділить усі ризики.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.