За кілька десятиліть людство відчутно додало у вазі та округлилося. З 1990 року відсоток дорослих, які живуть із ожирінням, подвоївся, а серед підлітків він зріс у чотири рази. Хоча мільйони людей по всьому світу худнуть, займаються спортом і стають одержимими здоровим способом життя, загалом ситуація з ожирінням краще не стає. Тільки в 2019 році надмірна маса тіла стала причиною п’яти мільйонів смертей від неінфекційних захворювань, а людям стає все важче і важче залишатися стрункими — причому для них боротьба з ожирінням виявляється значно складнішою. У чому причина огрядності сучасників, чому все більше людей набирають вагу і не можуть її позбутися.
Товсте покоління
Вважається, що єдиний спосіб набрати зайві кілограми — споживати більше калорій, ніж витрачати. Тому найочевиднішим поясненням епідемії ожиріння у світі є те, що люди стали більше їсти. Однак це не зовсім правильно. Наприклад, у Великій Британії, яка займає одне з лідируючих місць у Європі за кількістю людей з ожирінням, середнє добове споживання калорій за останні 50 років не зросло, а навпаки, скоротилося. Сьогодні середньостатистичний британець з’їдає 2130 кілокалорій на день з урахуванням солодощів та алкоголю, а у 70-х — 2280 кілокалорій без алкоголю та солодощів. Якщо і їх включити до підрахунків, то вийде ще більше: 2590 кілокалорій на добу.
Якщо справа не в ненажерстві, то епідемію ожиріння можна пояснити відсутністю фізичної активності. У сучасному суспільстві багато хто дійсно веде сидячий спосіб життя, пересідаючи з офісного крісла в автомобіль, а з автомобіля на диван. Однак дослідження показують, що зайва вага з більшою ймовірністю з’являється не у працівників офісів, а у низькокваліфікованих працівників, зайнятих тяжкою фізичною роботою. Більше того, багато вчених вважають, що фізкультура взагалі не має вирішального значення при схудненні.
2,1 мільярда людей у всьому світі мають надмірну вагу або ожиріння
Ці дані зовсім не означають, що дефіцит калорій перестав працювати, просто сучасникам потрібно докласти більше зусиль, ніж людям, які живуть 20, 30 або 40 років тому. Принаймні, таку версію висунули вчені в дослідженні, опублікованому в журналі Obesity Research & Clinical Practice. Автори роботи спостерігали за 36400 американцями протягом 37 років у період з 1971 по 2008 рік і відзначили явні зміни в роботі організмів двох поколінь.
“Результати нашого дослідження показують, що якщо вам 25 років, то для того, щоб не набрати ваги, вам доведеться їсти ще менше і займатися спортом більше, ніж тим, хто старший. Однак це також вказує на те, що зростання кількості людей з ожирінням може бути зумовлене й іншими специфічними змінами, крім дієти та фізичних вправ”, – каже Дженніфер Кук.
професор кінезіології та охорони здоров’я Йоркського університету в Торонто.
Тож у чому причина ожиріння сучасників?
Єдиної правильної відповіді на питання, що змушує людей по всьому світу набирати вагу, не існує. Зазвичай лікарі говорять про безліч зовнішніх та внутрішніх факторів, які впливають на апетит, харчування та набір ваги. Професор кінезіології та охорони здоров’я Йоркського університету в Торонто Дженніфер Кук називала три найбільш ймовірні, на її думку, причини:
Пестициди та антипірени (хімічні речовини, що пригнічують реакцію горіння на етапі займання) у продуктах харчування, а також хімічні речовини, якими обробляють упаковку, здатні впливати на гормональні процеси та впливати на те, як людина набирає та підтримує вагу.
Читайте також: В Германии врачи хотят ввести “налог на сахар”
За останні десятиліття багаторазово зросла кількість доступних лікарських препаратів. Наприклад, зі збільшенням ваги пов’язані антидепресанти.
Через вплив довкілля поступово змінюється мікробіом людини. Одним із факторів, що впливає на мікрофлору, є антибіотіотики. Їх активно застосовують у медицині, а й у сільське господарство. Тому невеликі дози препаратів постійно надходять до організму разом з м’ясом та іншими продуктами тваринного походження.
Останній пункт сучасна медицина вивчає особливо уважно. Людський організм населяють мільярди бактерій, деякі з них допомагають скидати вагу, інші навпаки перешкоджають цьому. Як розповіла доктор медичних наук, професор, лікар-терапевт, гастроентеролог, фахівець з інтегративної та антивікової медицини Світлана Канівська, багато досліджень підтвердили, що мікроорганізми можуть гальмувати втрату ваги навіть за правильного харчування. За її словами, якщо вдасться точно встановити які це бактерії та як вони діють, це допоможе контролювати вагу без синтетичних препаратів.
«Це один з перспективних напрямків для подальшого вчення, хоча ми розуміємо, що ожиріння — це багатофакторне захворювання і не можна робити ставку на корекцію лише одного фактора», — наголосила терапевт.
Інші причини зайвої ваги
Інша поширена причина, якою люди часто пояснюють появу зайвих кілограмів, — це збій обміну речовин через гормональне порушення. Зазвичай її називають самі пацієнти, але лікарі не зовсім з нею згодні. Канівська пояснила, що у опасистих людей дійсно порушені метаболічні процеси і є проблеми з гормонами, але це не причина, а наслідок надмірної ваги. Тобто в більшості випадків спочатку з’являється зайва вага, а за ним інсулінорезистентність або резистентність до лептину – гормону, який дає відчуття ситості.
Ще одне популярне пояснення – це генетика. Деякі люди справді через спадковість гірше контролюють апетит, тому їм важко підтримувати здорову вагу. Іноді це взагалі неможливо. Наприклад, мутація одного з генів, що кодує лептин або рецептори лептину, викликає важку форму ожиріння. Люди з цією мутацією постійно відчувають болісний голод, зайва вага у них починає з’являтися в ранньому дитинстві і продовжує накопичуватись у міру дорослішання. Однак така генетична мутація насправді зустрічається вкрай рідко.
А ось інші спадкові фактори зустрічаються набагато частіше, але вони порівняно легко піддаються контролю за допомогою дієти та фізичних вправ. «Багато людей із генетичною схильністю до надмірної ваги все життя живуть зі здоровою масою тіла. І навпаки: люди без сімейної історії ожиріння набирають зайві кілограми», – зазначила Канівська.
Сьогодні достеменно встановлено, що від генетики залежить лише 20 відсотків нашого здоров’я. Інші 80 відсотків розподіляються так: 60 відсотків – це спосіб життя, харчові пристрасті та харчова поведінка, 20 відсотків – екологічні несприятливі фактори і 10 відсотків залежать від системи охорони здоров’я
Терапевт додала, що стрес – це ще одна часта причина набору ваги, але і вона лише опосередковано впливає на появу зайвих кілограмів. Лікар пояснила, що на тлі емоційного стресу багато хто тягнеться за солодощами, щоб отримати швидкий дофамін. Крім того, при стресах виробляється надлишковий рівень кортизолу, частково цей гормон є причиною метаболічних порушень, які є основою для більш швидкого набору ваги.
«Однак важливо розуміти, що без зайвих калорій, які надходять до нашого тіла, жир не зможе утворитися. Тому якщо під час стресу контролювати калорії, то вага не збільшуватиметься», — наголосила Каневська.
З цієї причини терапевт закликала не демонізувати солодощі і звані шкідливі продукти харчування. За її словами, власними силами вони не викликають ожиріння, значення має лише кількостей з’їдених калорій. Але, як пояснила Канівська, десерти мають неприємну особливість посилювати апетит.
«Солодощі дають сплеск інсуліну та швидке попадання глюкози в клітину, після цього в крові глюкози майже не залишається, тому в мозок автоматично подається сигнал, що організм голодний і треба терміново поїсти. Так, людина потрапляє в хибне коло і набирає вагу», — пояснила вона.
Мозок обирає жир
Американський дослідник Національного інституту діабету, захворювань травної системи та нирок Кевін Холл переконаний, що при великій масі тіла схуднути дуже важко, оскільки мозок із неймовірною завзятістю чинить опір цьому. Професор уточнив, що скинути вагу може бути й легко, а от утримати її майже неможливо.
Такого висновку вчений дійшов, шість років спостерігаючи за учасниками американського ток-шоу «Найбільший невдаха». У цьому шоу огрядні чоловіки та жінки під керівництвом професійних консультантів худнули, нарощували м’язову масу, спілкувалися з психологами та загалом ставали здоровішими. Але через кілька років усі вони невідворотно поверталися до колишньої ваги.
«Це пов’язано із метаболізмом у стані спокою. Від нього залежить, скільки калорій спалює людина, нічого не роблячи. Коли шоу почалося, учасники, хоч і були дуже повними, мали нормальний метаболізм для свого розміру, тобто вони спалювали нормальну кількість калорій для людей їхньої ваги», – розповів Холл. Однак коли шоу закінчилося, метаболізм учасників різко сповільнився, підкреслив учений. Він уточнив, що їхні тіла не витрачали достатньо енергії, щоби підтримувати стрункість.
Холл вважає, що організм має встановлену постійну вагу, яка підтримується без будь-яких зусиль. Якщо ж людина намагається її змінити, то мозок робить все, щоб повернутися до комфортного стану, і трюк із уповільненням обміну речовин не єдиний спосіб цього досягти. Неприємний сюрприз, за його словами, нерідко підносить гормон лептин, той самий, що виробляється, коли у кишечник потрапляє їжа. Він подає сигнал мозку, що організм ситий та їжі більше не потрібно. Після схуднення, за словами Холла, гормону стає менше.
Вчений пояснив, що на початку схуднення в учасників шоу рівень цього гормону був у нормі, під час дієти він упав до мінімуму, що було передбачувано, але болісно для тих, хто худне: вони відчували звірячий голод, виснаження та повний занепад сил. Після того, як вони схудли і перестали дотримуватись жорсткого дефіциту калорій, рівень лептину зріс, але до початкових показників так і не повернувся. Холл стверджує, що рівень гормону був приблизно вдвічі нижчим, ніж на початку шоу. Таким чином, резюмував учений, у схудлих людей може зберігатися підвищений апетит, і вони несвідомо з’їдатимуть трохи більше за необхідне.
Схуднути раз і назавжди неможливо
Професор Університету Альберти (Канада) Тім Колфілд, який досліджує помилки у сфері здоров’я, впевнений, що схуднути і залишатися після цього струнким без допомоги лікарів неможливо. За його словами, лише у п’яти відсотків це виходить, у решти вага починає повертатися протягом першого року і накопичується доти, доки не прийде до колишніх показників або більших. Вчений переконаний, що це відомо всім лікарям — дієтологам, ендокринологам, терапевтам. Але, за його словами, вони намагаються не обговорювати це між собою і тим більше з пацієнтами.
“Таке відчуття, що ви знаходитесь в кімнаті з дуже знаючими людьми, де кожен розуміє, про що говорять дані, але ніхто не хоче говорити про це іншим”, – зазначив він.
Колфілд вважає, що лікарі мають вагому причину чинити саме так: якщо сказати людям, що їхні зусилля з схуднення, з ймовірністю 95 відсотків дадуть тимчасовий результат, то у багатьох пропаде мотивація правильно харчуватися і займатися спортом. Цю версію підтвердила психолог Трейсі Манн. За її словами, саме турбота про красу тіла є для більшості людей рушійною силою на шляху здорового способу життя. Хоча в реальності фізкультура необов’язково призведе до схуднення, зате вона абсолютно точно покращить роботу серця, зміцнить судини, зробить людину сильнішою та витривалішою. Те саме і з харчуванням, вважає Манн.
Корисні продукти залишаються корисними, просто вони не роблять вас стрункішими, – каже психолог Трейсі Манн.
Ще одна пастка, яка, за словами Колфілда, чатує на сучасних людей, — це ідея, що наслідки довгого неправильного харчування легко виправити. Він пояснив, що багато хто впевнений: достатньо з понеділка сісти на дієту, піти до тренажерної зали, виявити трохи завзятості — і вага неодмінно прийде в норму. Проте вчений попередив, що насправді організм працює негаразд.
“Ми дуже ефективні біологічні машини. Ми еволюціонували не для того, щоб втрачати вагу. Ми еволюціонували, щоб підтримувати якомога більшу вагу”, – додає Тім Колфілд, професор Університету Альберти.
Незважаючи на невтішні слова фахівця, лікарі впевнені, що зайва вага – не вирок. “Її можна і потрібно вилікувати і часто це можна зробити, навіть не вдаючись до медикаментів”, – говорить Каневська. Однак, на її думку, для цього не треба шукати швидкий спосіб схуднути та привести себе у форму. Замість того щоб іноді сидіти на дієтах, ефективніше поступово виробляти здорові звички, які з часом обов’язково призведуть до поліпшення внутрішнього і зовнішнього стану організму.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.