“Цього ніколи не забудеш”: Водійка трамвая розповіла про обстріл Запоріжжя 8 січня

Тетяна Клименко керувала трамваєм, який 8 січня потрапив під обстріл РФ у Запоріжжі. Серед 15 загиблих та 127 поранених були і пасажири трамвая. Його водійка каже, що не забуде цю зміну вже ніколи, адже сама дивом лишилася живою, – пише Суспільне. 

“Я не знаю як я тоді поїхала з зупинки. Я досі не можу це зрозуміти… Ми чекаємо людей, які добігають, а це напевно… я на якомусь рівні може… відчула, що треба їхати”, – розповідає жінка.

Як тільки двері трамвая закрилися і розпочався рух — пролунав потужний вибух, згадує Тетяна:

“Перше, я відчула, що на мене посипалося скло… я затормозила вагон та відкрила двері. Люді почали кричати… Це ніколи не забудеш… Коли вже розвернулася, то побачила бабулю стареньку в зеленому пальті — вона лежала. Я вибігла з кабіни, і ми з чоловіками почали її піднімати… “

Жінка розповіла, що тоді неподалік від трамвая виникла пожежа, а поруч почали вибухати цивільні автівки і салон став швидко заповнюватися димом. Звісно люди почали якомога скоріше вибігати:

“Всі рятували своє життя… А один чоловік побачив пораненого, який упав на сидіння, а позаду нього ще була жінка, я запам’ятала — сіре на ній надіто. Вона не була в крові. І от він почав кричати: допоможіть цю жінку вивести вона ймовірно контужена.. Я звісно, як могла допомогла йому…”

“Я вся трусилася, мені ж треба і диспетчеру дзвонити. А я не можу телефон дістати, адже з пульта все попадало під сидіння. Поруч автівки вибухають. Я ще хотіла трошки вагон протягнути вперед, бо боялася, що загориться. Але він не включався”.

Тоді, згадує жінка, вона не хотіла полишати трамвай.

“Я головне знайшла телефон, вийшла на вулицю, підбігли до мене наші водії — вони з роботи як раз їхали. Вони мене підтримали, вони мене хотіли відвести подалі від вагона. Але, розумієте — це ж моє робоче місце, я ж не могла його покинути, я старалася бути там, поки вже Олена Михайлівна з нашим Юрієм Леонідовичем не приїхали. То мені вже стало легше”.

“Відчуття? Я не знаю як вам передати… У мене і руки трусилися й у мене так все боліло (вказує на серце – ред.). Добре, що пігулку дали мені…”.

Найстрашніше було побачити тих, що загинули, згадує Тетяна:

“Удар прийшовся на чоловіка і він так на сидіння і упав. Може в нього осколок був, що кров була. Дідусь старенький намагався ще допомогти йому, але тоді приїхали рятувальники і сказали, що йому вже нічим не допоможеш… Другий сидів навпроти нього, голову нахиливши. Він не був ні в крові, нічого. Може, в нього серце…”

“Відходила дуже важко…Спочатку зовсім не спала. Декілька днів була вдома і знову вийшла на роботу… Одразу після вихідних страшнувато було як з ДЕПО виїжджала і коли заходила у вагон.

Нині, Тетяна Клименко не їздить тим маршрутом. Жінка ділиться, що триматися допомагають рідні, які не залишають її на самоті жодного дня:

“Допомагають і дочка і внучка. Внучка вагітна, скоро ж вже народжувати. Я їх люблю і постійно про них думаю”.

Армія РФ завдала два удари керованим авіабомбами по Запоріжжю. Внаслідок обстрілу загинуло 14 людей, ще 127 дістали поранень.

“Ця атака була однією з наймасштабніших за кількістю поранених”, — зазначила секретар Запорізької міської ради Регіна Харченко.

Руйнувань зазнали багатоповерхові будинки та промисловий об’єкт. Уламками було також пошкоджено трамвай та маршрутне таксі з пасажирами, що курсували маршрутом біля епіцентру удару.

Читайте також

Внаслідок російського удару по Запоріжжю двоє людей загинули, 15 отримали поранення — ОВА

Обстріл Енергодару: Загинув співробітник АЗС, – ФОТО

Обстріл передмістя Запоріжжя: Постраждалій жінці ампутували ногу

«99,9% що ходити я вже не зможу»: Який стан в’язнів Біленьківської колонії після російського обстрілу?