Після чергового обміну ударами з Китаєм в ініційованій США «війні мит» американський президент Дональд Трамп оголосив 90-денну паузу у розгортанні торгового протистояння з усім світом. «Перемир’я» торкнеться понад 75 держав, тарифи на імпорт з яких США підвищили найсильніше. Ймовірно, це реакція на похмурі оцінки наслідків фактичної зупинки 80% постачання Китаю на американський ринок — і пауза розрахована на те, щоб встигнути домовитися про комфортні торговельні режими з альтернативними джерелами товарів для американських споживачів.
Відносини США з КНР тим часом остаточно зайшли в глухий кут: після зрівнювання Пекіном рівня мит — до 104% — новий крок Вашингтона, який збільшив їх до 125%, мало що може змінити. Ситуація потребує політичного рішення, а продовження ескалації тарифів ні на що не впливає.
У протистоянні США та КНР в останні дні встановлено безпрецедентну планку взаємних торгових бар’єрів: з полудня 10 квітня «дзеркальне» мито, яке необхідно сплатити при постачанні всіх товарів між країнами за вирахуванням «критичних» винятків,
перевищать вартість самих товарів — де-факто це зупинка торгівлі між країнами загальним обсягом півтрильйона доларів на рік (весь обсяг глобальної торгівлі — близько $30 трлн).
Вдень 9 квітня Пекін оголосив, що з полудня 10 квітня збільшить «додаткову ставку тарифів на товари, що імпортуються зі США, з 34% до 84%».
З урахуванням попереднього підвищення КНР мит 4 березня до 20% сукупний тариф на постачання з Америки складе 104% і вирівняється з американськими митами, що набули чинності в ніч на 9 квітня.
Увечері 9 квітня президент США Дональд Трамп повідомив, що «негайно» підвищує мита на китайські товари зі свого боку до 125%, але це вже не мало жодного значення: подальше підвищення не має економічного сенсу — за оцінкою Світової організації торгівлі, і 104% означає спад взаємної торгівлі на 80% і навіть підвищення.
Набагато важливіше «відступ» Вашингтона від сценарію торгової війни з усім світом: у тій же заяві Дональд Трамп у середу оголосив, що так само «негайно» зупиняє на 90 днів введення додаткових мит, що перевищують 10%, про які було оголошено в ніч з 2 на 3 квітня. 4 квітня). Тоді, нагадаємо, запровадження десятивідсоткового тарифу або підвищення мит понад цю планку «для ліквідації дисбалансів у торгівлі» стосувалося 185 країн, «відкат» торкнеться «понад 75 країн».
Миттєва реакція ринків штовхнула ціни на нафту вгору на 2% після стійкого падіння з початку протистояння, розпродажів активів і червоних без жодної зеленої цятки торгових терміналів.
Де-факто тактика вичікування принесла торговим партнерам США, крім Китаю, принаймні перепочинок. Нагадаємо, останніми днями про готовність як мінімум обговорювати з Вашингтоном торговельну політику заявляли десятки країн. Прикладом успішної тактики очікування 9 квітня став один із найбільших торгових партнерів США — Євросоюз (ймовірно, це є результатом складності внутрішніх погоджень). Європа хоч і оголосила про підвищення до 25% тарифів на частину імпорту з Америки, насправді ЄС лише «дзеркально відповів» на попереднє, березневе підвищення мит США до 25% на сталь та алюміній (зачіпає їх постачання на $110 млрд).
Мита ЄС складуть від 10% до 25% і почнуть стягуватися з 15 квітня, але «можуть бути припинені у будь-який час, якщо США погодяться на справедливе та збалансоване узгоджене рішення», йдеться у заяві Єврокомісії. Реакцію ж на останнє підвищення тарифів на весь імпорт США з ЄС до 20% у Європі лише «обговорюють»: пропозиції будуть подані наступного тижня.
Пояснювати таку витримку можна як продемонстрованою в середу здатністю американського президента не лише до раптових рішень, а й до відмов від них, так і тим, що перший ефект від зробленого вже проявиться в економіці самих США.
Оцінки того, чим загрожує Вашингтону розв’язана ним торговельна війна, «швидкі», а отже, грубі та багато в чому можуть бути розраховані на емоційну реакцію споживачів.
Так, наприклад, діапазон подорожчання свіжих iPhone оцінюється від $350 до $2 тис., зростання цін на електроніку, продукти харчування та товари для дому — у 30–50%, додаткові витрати середнього американського домогосподарства можуть збільшитися на $3,8–5 тис. на рік. Екс-глава американського Мінфіну Лоуренс Саммерс говорив, що ескалація тарифів може призвести до рецесії в США, втрати 2 млн робочих місць, у Goldman Sachs підвищили ймовірність рецесії в США внаслідок їх нової торгової політики з 20% до 45% (і скасували прогноз після оголошення 90-денної падіння економіки на 0,3% у наступному кварталі.
Щодо перспектив світової економіки припущення також переважно похмурі і, найімовірніше, ще менш точні: починаючи з рецесії у країнах, які сильно залежать від експорту до США (В’єтнам, Бангладеш, Камбоджа), і до глобального економічного спаду через трансляцію втрат у цих країнах у світову економіку. Насправді, однак, ще нічого не встигло відбутися, 9 квітня стало першим днем застосування заборонних мит США, китайські де-факто на момент здачі номера ще не набули чинності.
При цьому багато аналітиків сходяться на тому, що найбільш вірогідним розвитком подій швидше стане значне уповільнення і скорочення фізичних поставок товарів і комплектуючих, а потім і уповільнення або спад ВВП країн, що найбільше залежать від міжнародної кооперації, аналогічне кризі, викликаній пандемією COVID-19 у 2019–2021 роках внаслідок масових. Імовірність розвитку світової фінансової кризи за сценарієм 2008 року бачиться експертам малоймовірною: МВФ, Світовий банк і найбільші економіки після нього значно переглянули вимоги до фінансової стійкості, націлені на те, щоб уникнути його повторення в майбутньому.
При цьому відмова чи пом’якшення позиції США щодо глобальної війни тарифів ситуацію якнайменше полегшить — ймовірно, що у Вашингтоні розраховують забезпечити собі додатковий час для торгових переговорів з альтернативними Китаю постачальниками. На це, як раніше визнавала американська влада, якраз і підуть «найближчі місяці».
Вихід із нинішньої патової ситуації, в якій США заблокували себе і Китай, вимагає скоріше політичних переговорів.
При цьому чим довше виявиться період «вичікування», тим сильнішим буде тиск не проданих у США китайських товарів на ринки інших торгових партнерів та ймовірність введення ними захисних заходів, що лише збільшить швидкість деглобалізації, підготовку до наслідків якої вже обговорюють і влада РФ (див. “Ъ” від 9 квітня). Здатність Пекіна підтримувати ставки Вашингтона пояснюється меншою залежністю КНР від поставок із США: значну їхню частину становить «проміжний» імпорт для промисловості, а сукупний обсяг утричі менший, ніж у зворотному напрямку.
Враховуючи, що нинішні 104% або завтрашні 125% — буквально заборонний тариф, який де-факто означає практично повне і швидке заморожування постачань, споживчий ринок КНР найближчими тижнями виявиться зачепленим американськими митами слабшими, ніж торгівля в США — зупинкою постачання кінцевого імпорту з Китаю. Неминуче зростання цін у США з огляду на те, що Дональду Трампу важливо продемонструвати швидкі успіхи своєї адміністрації на початку його другого терміну, посилює позицію Пекіна. Навіть якщо припустити, що частина переговорів з іншими країнами призведе до угод про зниження торговельних бар’єрів, процес, як раніше визнавала американська влада, займе місяці, і невідомо, чи вийде замістити поставки з КНР іншим імпортом у порівнянні.
На тлі погіршення зовнішнього фону шанси на рецесію у 2025 році також зростають — економіку може підштовхнути до зниження не лише падіння експортних доходів, а й обмежувальних заходів, які послаблять виробництво.
Проте інфляція навряд чи наблизиться до 13–15%, як це передбачає ризиковий сценарій регулятора. Найімовірнішим виглядає зворотний хід — перехід до зниження ставки вже 2025 року. У попередні періоди кризи стартові ставки були нижчими, а загрози фінансової стабільності — вищими. Ситуація залишається рухливою, і будь-які прогнози можуть вимагати перегляду як у бік погіршення, так і покращення.
