Головнокомандувач Збройних сил України (ЗСУ) Олександр Сирський напередодні вторгнення в Курську область Росії перебував на межі звільнення, тому план атаки «виник не від легкого життя». Деталі підготовки до неї розкрило джерело журналу The Economist у Генштабі України.
За його інформацією, з перших днів свого призначення Сирський опинився під тиском, йому довелося зіткнутися з проблемами, залишеними його попередником на посаді Валерієм Залужним: командування перебувало у розбіжностях із владою через мобілізаційну політику, США відкладали надання військової допомоги, Авдіївка була на межі переходу під повний контроль російських військ, а фронт на донецькому напрямку загрожував ось-ось обрушитися.
Сирський приховав від Заходу план атаки через зрив операцій
Відповідно до цієї співрозмовником видання характеристиці, Сирський «гарний у війні, але з політиці». Після того, як він повідомив західних союзників Києва про дві раніше сплановані ним операції, вони були зірвані: про одну з них розповіли російській стороні, іншу — наказали скасувати.
Тому цього разу головком ЗСУ зберігав у таємниці плани атаки на Курську область. Про них знала тільки вузька група генералів і співробітників служб безпеки.
В результаті західні країни були поставлені перед фактом, що ЗСУ готують атаку на Курську область, перед тим, як вона відбулася. У такій ситуації ніхто не став заперечувати та перешкоджати нападу.
- Читайте також: Головком Сирський дав інтерв’ю The Guardian. Основні заяви
Зеленський та Сирський не зійшлися у стратегіях
При цьому, зазначає джерело, між Зеленським і Сирським під час обговорення віч-на-віч своїх планів виникли розбіжності щодо стратегій атаки на Курську область.
Так, український лідер прагнув максимального прогресу при вторгненні, тоді як Сирський діяв з обережністю, фокусуючись на розширенні флангів у прикордонні російського регіону для створення там оборонних ліній. «Сирський — не дурень, він знає, що ривок уперед поставить під загрозу всю операцію», — заявив один із довірених осіб генерала.
Також наголошується, що ЗСУ до атаки на Курську область планували напасти на Брянську область. Крім того, українське командування розглядало варіант комбінованого вторгнення до кількох російських регіонів. Цілями наступу були відволікання Росії від Донбасу та створення козирів для майбутніх переговорів.
Сирський намагався всіляко приховати перекидання військ до кордону. Їх направляли туди на підставі підготовки до швидкого російського наступу на Суми, інформація про який з’явилася у ЗМІ.
Вже на початку серпня бійці ЗСУ почали підозрювати, що відбувається щось серйозне, коли їм несподівано видали нове спорядження і почали проходити навчання на макетах, які, як зрозуміли пізніше, імітували російські села. Солдати не повірили своїм командирам, коли їм розповіли про плани, і посміялися з них, пожартувавши, що «сьогодні не 1 квітня».
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.