Після нової хвилі масованих російських ударів по енергосистемі України країна знову живе в умовах тривалих відключень світла. Поки енергетики намагаються стабілізувати постачання електрики та тепла, бізнес підраховує, наскільки вистачить його запасу міцності — і на яких умовах економіка зможе працювати далі, — пише BBC Україна.
Фактично Україна дедалі більше переходить у режим “економіки на генераторах” — дорогої, нестабільної та вразливої.
⚡ Бізнес уже не витримує
За даними Інституту економічних досліджень, ще наприкінці 2025 року 43% компаній називали брак електроенергії головною проблемою для своєї роботи. Через удари по енергетиці виробництво у видобувних галузях та енергосекторі скоротилося на 18–19%, а перебої почали тиснути і на інші сфери економіки.
У січні 2026 року ситуація різко погіршилася. Опитування Європейської бізнес-асоціації після удару 9 січня показало: 80% компаній заявили, що перебої зі світлом серйозно ускладнюють роботу. Лише кожен п’ятий бізнес майже не відчув наслідків.
🔌 Генератори рятують — але дуже дорого
За роки війни український бізнес навчився виживати: 90% компаній-членів ЄБА мають альтернативні джерела живлення, а 23% — майже повну енергонезалежність. Але автономність має високу ціну — закупівля обладнання, пальне, ремонти та обслуговування.
Результат — стрімке зростання собівартості.
61% компаній прямо визнають: енергокриза б’є по витратах. За оцінками ЄБА, виробництво товарів і послуг в умовах блекаутів дорожчає на 10–30%, і лише окремим бізнесам вдається втриматися в межах 2–5%.
Як пояснює експерт DiXi Group Богдан Серебреніков, це підриває конкурентоспроможність українських товарів як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках.
🏦 Хто підготувався краще, а кому найважче
Найстійкішими виявилися банки: ще у першу воєнну зиму НБУ створив мережу Power Banking — близько 2400 відділень із резервним живленням. Деякі з них після січневих ударів навіть працювали як пункти незламності.
Набагато складніше — торгівлі та сервісу. Супермаркети і ТЦ працюють на дизель-генераторах, а електрика з них коштує у 2–3 рази дорожче, ніж із мережі. До того ж техніка потребує зупинок для обслуговування кожні 4–6 годин, а при відключеннях на 10–12 годин це стає критичною проблемою.
Додається ще одна біда — перебої з інтернетом і безготівковими платежами, через що бізнес знову змушений повертатися до готівки.
🍞 Найбільший удар — по виробниках їжі
Найважча ситуація — у виробників із безперервним циклом: хліб, молоко, м’ясо, овочі, теплична продукція. Саме ці товари подорожчають найшвидше, бо холодильники, печі та склади повинні працювати постійно.
Прем’єрка Юлія Свириденко вже провела нараду щодо продовольчої безпеки. За її словами:
- уряд має терміново реагувати на запити бізнесу,
- ДСНС має допомагати з аварійним живленням критичних виробництв,
- Міненерго та НКРЕКП повинні прискорити підключення вже наявних генераторних потужностей у виробників.
Вона також закликала торговельні мережі віддавати пріоритет українським виробникам.
📈 Імпорт росте, ціни — теж
За підсумками 2025 року імпорт в Україну вже сягнув рекордних 9,4 млрд доларів, перевищивши навіть довоєнний 2021 рік. Формально продовольства в країні достатньо, а виробничі потужності — більші за внутрішнє споживання.
Але ключове питання залишається відкритим:
якими будуть ціни, коли бізнес закладе у них повну вартість життя “на генераторах”?
