Підвищення податків, девальвація нацвалюти та емісія гривні — подібні сценарії боротьби з дефіцитом держбюджету розглядають українську владу на даний момент. Таку заяву днями зробив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев, та її активно обговорюють на фінансовому ринку.
Тему девальвації у Нацбанку намагаються не педалювати. Хоча за фактом проводили її у ручному режимі. НБУ ще у жовтні 20203 року відмовився від політики фіксованого курсу гривня/долар і більше не тримав свій офіційний курс на 36,6 грн/$. З того часу на міжбанку реалізується те, що влада називає «гнучким керованим курсом». Керує лише одна структура – Національний банк.
На початок 2024 року гривня просіла з 36,6 грн/$ до 38 грн/$, до кінця травня девальвувала до 40,5 грн/$, минулого тижня досягала 40,6 грн/$ і біля цього значення розпочала нинішній тиждень.
Це ціни міжбанку та офіційний курс, зафіксований регулятором, за яким рухаються і готівкові цінники в касах банків. Готівковий максимум сьогодні, наприклад, сягає 41 грн/$, а картковий курс — до 41,5 грн/$.
Час від часу НБУ відкочує котирування, і гривня трохи зміцнюється, проте після цього знову бачать девальвацію. Отже, загальна спрямованість курсу долара — вгору, і ринок звик до зростання валютного курсу, циклічність якого пов’язують із потребами влади в грошах для бюджету.
Читайте також: «Долар гребуть лопатою»: девальвація гривні продовжується
«Уряд зацікавлений у девальвації гривні, адже значна частина бюджетних надходжень — це міжнародна допомога, яка надходить в інвалюті. Чим вищий курс долара та євро — тим більше гривні влада може отримати до держбюджету, і більшу частину дефіциту закрити. Думаю, що хвилі зростання валютного курсу збігаються саме з такою конвертацією зовнішніх кредитів та грантів. Саме з цією метою Нацбанк перейшов до гнучкого курсу, а не через бажання наблизити гривню до ринкових показників. Владі потрібно було вручну контролювати курс і підлаштовувати його під свої потреби, тому вони й змінили політику», — зазначив голова правління одного з банків.
Джерела у Нацбанку підтвердили, що регулятор розглядає можливість подальшої девальвації гривні для підтримки держбюджету. Там нагадують, що 40,7 грн/$ – це лише середньорічний курс на 2024 рік, закладений у держбюджеті.
«40,7 грн/$ це не стеля, а середнє значення. Отже, на момент міжбанк може йти навіть на 41,5 грн/$, але дуже важливо, що потім відбувається відкат назад. Тоді середній офіційний курс року не перевищить 40,7 грн/$, на який ми орієнтуємося. Якщо тільки не ухвалитиме рішення, що орієнтиру потрібно поміняти у бік ще більшої девальвації гривні», — сказало джерело в Нацбанку.
Інший варіант наповнення держбюджету за рахунок емісії гривні стоїть на останньому місці. У НБУ кажуть, що задіють його у крайньому випадку, якщо влада буде вже у зовсім безвихідній ситуації.
Оскільки він разом із девальвацією гривні може особливо позначитися на зростанні споживчих цін. У травні Нацбанк заявив про річний рівень інфляції на рівні 3,3% і намагатиметься не провокувати його підвищення вище 5%. А новий виток емісії може спровокувати рух на 6% чи навіть вище. Як це вже було на початку великої війни, коли НБУ у 2022 році «надрукував» 400 млрд. грн.
Якщо чиновники і вирішуватимуться на додаткову емісію гривні, то зроблять це таким самим способом, як 2022-го — за допомогою прямого викупу Нацбанком держоблігацій (ОВДП) Міністерства фінансів.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.