З березня уряд заборонив маркетингові послуги між аптечними мережами та виробниками, сподіваючись знизити ціни на ліки. Але через відсутність контролю система дала збій: аптеки обходять обмеження, а виробники втрачають ринок. Що пішло не так і чи є вихід?
📍 Що сталося?
З 1 березня 2025 року в Україні набула чинності постанова Кабінету Міністрів, яка заборонила будь-які маркетингові послуги між фармвиробниками, дистриб’юторами та аптечними мережами. Це рішення мало на меті приборкати хаос у ціноутворенні та захистити споживача від завищених цін на медикаменти. Також уряд встановив жорсткі обмеження на націнки — 35% для аптек і 8% для дистриб’юторів.
💊 Чого хотіли досягти?
Основна мета реформи — знизити вартість ліків для пацієнтів. Уряд обіцяв, що після заборони маркетингових платежів ціни впадуть на 20–30%. Для цього навіть склали перелік з 100 найпопулярніших препаратів, серед яких парацетамол, ібупрофен, антибіотики тощо. За заявами представників влади, ціна на ці препарати дійсно знизилася — подекуди на третину.
❗ Що пішло не так: аптеки знайшли обхідні шляхи
Однак на практиці ситуація виявилася значно складнішою. За словами Катерини Загорій, представниці фармкомпанії «Дарниця», багато аптечних мереж не лише не зменшили ціни, а навпаки — підняли їх. Наприклад, на один і той самий препарат різниця в ціні між різними аптеками сягала 76%.
Фармкомпанії констатують: велика кількість аптек продовжує отримувати приховані маркетингові платежі, але вже у непрозорий спосіб — через закордонні компанії або оформлення «навчання персоналу». Контролюючі органи не мають реальних важелів впливу.
🏷️ Власні торгові марки замість брендів: нова загроза
Ще одним наслідком стало масове розповсюдження так званих ВТМ (власних торгових марок). Тобто аптеки замовляють виробництво ліків під власним брендом (часто за тією ж формулою, що й у топових виробників), але не завжди з гарантією якості, і просувають саме ці препарати як першу рекомендацію покупцям.
Це витісняє з ринку відомі українські компанії. Виробники втрачають частку, адже без маркетингу їхні товари не мають пріоритету в аптеках, а пацієнт часто не знає, що йому нав’язують не найкращий варіант.
- Читайте також: В запорожском государственном медико-фармацевтическом университете продолжается вступительная кампания
📉 Падіння ринку та втрати виробників
У “Дарниці” заявили, що втрачають позиції в багатьох мережах, а ситуація близька до критичної. Виробник Farmak повідомляє, що маркетинг — це не «бонус», а частина фармстратегії, яка дозволяє презентувати нові препарати та інформувати лікарів.
Водночас контроль з боку держави — фактично відсутній. МОЗ не має інструментів виявляти порушення, РНБО — лише погоджує рішення, а МВС чи податкові — не фіксують зловживань.
⚖️ Юридичні колізії та саботаж?
У Міністерстві юстиції вважають, що встановлення допустимих відсотків маркетингових виплат — це перевищення повноважень уряду. Таке регулювання має базуватись на законі, а не на постановах Кабміну. Урядова ініціатива поки що зависла в юридичному вакуумі.
🧩 Що далі?
Міністерство охорони здоров’я пропонує дозволити обмежені маркетингові виплати — до 12% для безрецептурних препаратів і 3% для рецептурних. Але поки рішення не прийнято, на ринку панує невизначеність, а від цього страждають і виробники, і пацієнти.
Резюме
Замість зниження цін та очищення ринку — маємо хаотичну ситуацію, в якій аптеки пристосувалися до нових умов, а виробники опинилися в пастці. Без реального контролю та правового підґрунтя реформа маркетингу в аптеках ризикує остаточно провалитись, а ціни на ліки — ще більше зростати.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.