Після прес-конференції, що відбулася 16 січня, президента Франції Емманюеля Макрона, який сказав: «Ми не можемо дати Росії перемогти», для членів нового кабінету настав час у відповідному руслі відреагувати на виступ свого керівника. Міністр оборони Себастьєн Лекорню дав інтерв’ю газеті Le Parisien, в якому детально розповів про те, як Франція має намір допомогти Україні, не забуваючи при цьому і свого військово-промислового комплексу.
Емманюель Макрон, плануючи свій лютневий візит до Києва, пообіцяв передати українській армії 40 крилатих ракет SCALP та «сотні» керованих бомб для української авіації, а також комплекси ППО для захисту українських міст. Себастьєн Лекорню підтвердив цей намір, зазначивши, що терміни передачі обговорюються, і, ймовірно, це станеться у «першій половині 2024 року».
Оскільки йшлося про крилаті ракети повітряного базування, журналісти запитали міністра, чи не планується при цьому передача Україні французьких літаків — носіїв цього озброєння. Таку можливість пан Лекорню відкинув, пояснивши, що проведені роботи вже дозволили пристосувати для пуску французьких ракет літаки МіГ та Су радянського виробництва, які перебувають на озброєнні в українських ВПС.
Французькі ракети SCALP та їх британський еквівалент, Storm Shadow, вже поставлялися Києву і, як запевняють експерти, у тій чи іншій модифікації були використані при поразці штабу Чорноморського флоту в Севастополі та при атаці на великий десантний корабель «Новочеркаськ».
Згідно з умовами передачі, ці ракети далекого радіусу дії не можуть бути використані для ударів по території Росії, але їхнє застосування проти цілей у Криму, належність якого РФ досі не визнана Європою, союзники Києва допускають.
Друга новина — триватимуть постачання 155-міліметрових артилерійських комплексів Caesar, які виробляє для французької та української армій завод концерну Nexter. Себастьєн Лекорню пообіцяв 78 гармат на додаток до 49, які, за його словами, вже використовуються у бойових діях. Міністр висловив сподівання, що не всі ці гармати передаватимуться безкоштовно, за рахунок Франції. За його словами, шість комплексів Caesar Україна вже придбала самостійно.
Пан Лекорню зупинився і на проблемі постачання снарядів: «До квітня 2023 року ми постачали по 1000 155 мм снарядів на місяць. З того часу військова економіка дозволила нам збільшити виробництво до 2000 снарядів місяць. А з кінця січня ми наростимо їхнє число до 3000».
За словами Себастьєна Лекорню, термін виробництва гармат Caesar скоротився вдвічі – з 30 до 15 місяців, замість одного винищувача Rafale на місяць заводи Dassault Aviation випускають три. Прискорюється виробництво зенітних ракет Mistral та радіолокаційних комплексів Thales GM200, на черзі зенітні комплекси з ракетами Aster 15 та Aster 30.
Важливим моментом інтерв’ю стало визнання міністра оборони у тому, що арсенали Франції значною мірою спустошені.
«Логіка передачі техніки, взятої з армійських запасів, добігає кінця. Рішення тепер у прямому підключенні французьких виробників оборонної продукції до створення зброї, призначеної українській армії».
Себастьєн Лекорню повідомив, що у Франції завдяки розширенню військового виробництва створюються «десятки тисяч робочих місць».
Прийнятий наприкінці літа минулого року рекордний військовий бюджет, який передбачає спрямування на потреби оборони €413 млрд протягом найближчих семи років, сприяє розвитку французької оборонної промисловості. Франція, яка завжди входила до п’ятірки головних експортерів зброї, давно прагне зайняти друге місце, яке до цього утримувалося Росією.
«Військова економіка — це можливість не лише наших армій, а й наших промисловців. Останні вкрай зацікавлені у прискоренні роботи, оскільки можливість швидкої доставки техніки стане одним із критеріїв експортного успіху», – сказав міністр оборони журналістам Le Parisien.
У словах Себастьєна Лекорню чітко простежувалася готовність дотримуватися вказівок президента. Так само, як і пан Макрон, він наголосив, що Франція підтримуватиме Україну незалежно від дій Вашингтона та можливої зміни влади у США. Примітно, що в момент призначення нового уряду пан Лекорню був єдиним з міністрів-важковаговиків, хто міг покинути кабінет. Його місце було запропоновано як компенсацію колишньому прем’єр-міністру Елізабет Борн, але вона від цього подарунка відмовилася.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.