На тлі затяжної напруженості у відносинах США та Європи через розбіжності щодо шляхів українського врегулювання до Вашингтона приїхав генеральний секретар НАТО Марк Рютте. Основною темою переговорів з президентом Дональдом Трампом він окреслив саміт Північноатлантичного альянсу, що відбудеться в червні, в Гаазі. Хоча, за даними газети Financial Times (FT), поїздка генсека НАТО була організована в першу чергу для того, щоб переконати команду Трампа не примушувати Україну до миру на умовах Росії і не наражати на безпеку Європи ризик.
Про візит Марка Рютте до Вашингтона 24–25 квітня прес-служба НАТО повідомила за день до його від’їзду. Анонсувалися зустрічі з держсекретарем США Марко Рубіо, головою Пентагону Пітом Хегсетом та радником американського президента з нацбезпеки Майком Уолцем. Як зазначає CNN, у графіку Дональда Трампа ця зустріч не значилася. Однак лише через 30 хвилин після того, як у Білому домі завершилися переговори глави Білого дому з прем’єр-міністром Норвегії Юнасом Гар Стере, до президента США прибув Марк Рютте.
Приїзд генсека НАТО до Вашингтона відбувся на тлі цілої низки повідомлень західних ЗМІ про поки що безуспішні спроби США узгодити мирний план щодо російсько-українського конфлікту з Європою та Україною.
У зв’язку з цим, за даними джерел Financial Times, Марк Рютте вирішив особисто висловити занепокоєння європейських союзників з цього питання та «дати американцям зрозуміти, що поставлено на карту». Як розповіли джерела FT, генсек НАТО хотів донести до американської адміністрації, що якщо Україні «нав’яжуть» світ на умовах Росії, під загрозою опиниться і безпека Європи.
Сам пан Рютте цю інформацію не підтвердив, хоча й зазначив, що, звичайно, обговорював тему України з Дональдом Трампом. Водночас кілька дипломатичних джерел CNN розповіли, що пропозиція США, яка передбачає, за даними ЗМІ, суттєві територіальні поступки України та визнання Криму російською, «стривожила» американських союзників, які вважають такий підхід «небезпечним сигналом».
Втім, у публічних заявах Марк Рютте старанно не висловлював жодного занепокоєння щодо цього. Навпаки, він звернув увагу на підсумки зустрічі в Лондоні 23 квітня, які дозволяють «цілком позитивно оцінити ситуацію». Навіть незважаючи на те, що держсекретар США Марко Рубіо від участі в переговорах відмовився і замість зустрічі на високому рівні, як планувалося спочатку, у британській столиці пройшли експертні консультації.
Не поділив Марк Рютте і побоювань щодо можливого виходу США з переговорного процесу, хоча такий сценарій називали можливим американські чиновники. «Я не уявляю ситуацію, коли США йдуть. Я припускаю, що під керівництвом президента Трампа все це може бути доведено до позитивного кінця», – підбадьорив журналістів генсек НАТО.
На питанні, чи хоче президент Росії Володимир Путін світу, пан Рютте виявив певну стриманість в оцінках: «Я не знаю. Я працював із ним, коли був прем’єр-міністром Нідерландів». І, трохи посміхнувшись, зізнався: «Я перестав намагатися зрозуміти хід його думок».
Решта аспектів українського врегулювання, у тому числі статус Криму та можливе відправлення європейських військ на Україну, він коментувати відмовився, пославшись на те, що «переговори ще тривають».
Набагато більш натхненно Марк Рютте заговорив про успіхи НАТО і запланований на кінець червня саміт Північноатлантичного альянсу в Гаазі, якому на переговорах із Дональдом Трампом «приділялася основна увага». “Ми всі дуже схвильовані тим фактом, що ви побачите НАТО, яке витрачає набагато більше коштів на оборону, особливо європейці та канадці, щоб зрівняти свої витрати з витратами США”, – зазначив Рютте.
Цю заяву було зроблено невдовзі після публікації щорічного звіту НАТО про витрати на оборону, згідно з яким у 2024 році 22 із 32 держав-членів Північноатлантичного альянсу виконали мету з витрат на оборону не менше 2% ВВП. Найбільших успіхів цим шляхом досягли Польща (4,07%), Естонія (3,41%) і Латвія (3,39%). США торік виділили для цього 3,19% ВВП. Загалом витрати на оборону європейських країн і Канади, що входять до НАТО, зросли більш ніж на 19% і склали $468 млрд, а витрати США — $818 млрд (зростання склало близько 5,6%). Тобто сумарно оборонні витрати всіх країн НАТО цього року досягли рекордних $1,303 трлн.
«Очевидно, що, витрачаючи 2%, ми не зможемо захистити територію НАТО. Ця цифра повинна бути значно вищою. Я вже казав раніше, що вона має бути значно вищою за 3%»,— визнав Марк Рютте. За його словами, збільшення цільового показника витрат на оборону, який останні десять років залишався на рівні 2% ВВП, необхідно, щоб закрити «прогалини у забезпеченні безпеки країн НАТО».
Названі генсеком НАТО показники, яких, за його словами, потрібно прагнути, трохи відрізняються від бачення США.
На зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО на початку квітня Марко Рубіо закликав союзників взяти на себе зобов’язання щодо виділення на оборону 5% ВВП. А незадовго до зустрічі з Марком Рютте Дональд Трамп зазначив, що Північноатлантичний альянс дуже важливий саме для Європи, а без США він не був би таким потужним.
Як писали ЗМІ, остаточно нову планку для країн НАТО з витрат на оборону може затвердити на саміті в Гаазі. Однак, незважаючи на позитивний тон заяв Марка Рютте, ситуація, що склалася навколо України, посилює і без того непрості відносини всередині альянсу через зміни у зовнішньополітичному курсі американської адміністрації. Як повідомили джерела FT, європейські чиновники побоюються, що розбіжності Європи та США щодо врегулювання конфлікту в Україні підірвуть трансатлантичну безпеку та призведуть до зриву саміту.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.