Володимир Путін анонсував у посланні до Федеральних зборів численні економічні заходи — за досить обмежених можливостей російського бюджету.
У посланні до Федеральних зборів Володимир Путін оголосив величезний список заходів щодо розвитку економіки та підтримки населення — швидше за все, виконання всього цього обійдеться в трильйони рублів у найближчі роки. Незрозуміло лише, як ці заходи реалізовуватимуться: економіка вже перегріта, інфляція залишається високою, а можливості бюджету обмежені.
Володимир Путін у четвер представив своєрідну програму розвитку Росії на найближчі роки – аж до 2030 року. Фактично, це передвиборча програма російського президента.
Основна її суть — дуже рясні державні витрати на всі сфери життя в Росії. Путін обіцяє витрачатися на все — від ремонту дитячих садків та аеропортів до підтримки промисловості та науки. Ці програми реалізуватимуться аж до 2030 року.
При цьому паралельно російська влада вже витрачає дуже багато грошей — насамперед на війну та пов’язані з нею витрати. Вже влітку російська економіка подавала ознаки перегріву: ціни почали зростати, країни бракувало виробничих потужностей і робочих рук, а структура економіка ставала більш спотвореною.
Наприкінці року економісти були впевнені, що на поточні витрати, зокрема військові, грошей у влади вистачає. Але економіка все одно працювала на межі, і навряд це може довго продовжуватися. Можливо, влада намагається таким чином виправити перекоси в економіці, створені війною, або спробує й надалі знайти способи підтримати зростання економіки, яке без нових вливань неминуче слабшатиме.
Як нові обіцянки російського президента можуть бути реалізовані і як вони вплинуть на вже накачену «стероїдами» бюджетних грошей економіку країни.
Регулярні обіцянки
Путін далеко не вперше незадовго до виборів представляє своєрідну програму розвитку російського суспільства та економіки — так було 2012-го та 2018 року.
2012 року його передвиборчі обіцянки вилилися в «травневі укази»: президент вступає на посаду у травні і тоді підписує програмні документи. Перед тими виборами широке коло різних експертів писало програму структурних реформ для російської економіки — «Стратегію 2020». Частина положень із неї увійшли до «травневих указів», але далеко не всі. У наступні роки влада мала серйозні проблеми з реалізацією тих указів.
2018 року Путін після чергового вступу на посаду підписав низку програмних документів — всього в них було 150 різних цілей. Це було представлено як оновлену стратегію реформ. Тоді говорили, що для Путіна нову програму пише Олексій Кудрін, який уже пішов з посади міністра фінансів, але ще не очолив Рахункову палату.
Тоді ці цілі набули форми нацпроектів. А Кудрін, який прийшов до Рахункової палати, стежив за їх реалізацією. Для цього при Рахунковій палаті було створено спеціальний сайт. Зараз цей сайт вже не працює, а Кудрін пішов із Рахункової палати до «Яндексу». Ще перед початком повномасштабної війни у чиновників та бізнесу були серйозні сумніви щодо того, як виконуються нацпроекти.
Чи здійснені нові травневі укази Путіна
Відмінність обіцянок Путіна 2024 року від попередніх у тому, що тепер вони все менше нагадують хоч якусь програму реформ, а все більше — спробу залити економіку грошима у відповідь на соціальні та економічні проблеми, що зростають на тлі війни.
У своїй майже двогодинній промові Путін називав конкретні цифри мільярдів і трильйонів рублів, які підуть з бюджету на благоустрій громадських просторів, оновлення 75 аеропортів країни та упорядкування студентських гуртожитків.
Найдорожчі обіцянки Путіна (Всі витрати заплановані до 2030 року)
- 4,5 трлн рублів на модернізацію комунальної інфраструктури (включаючи приватні інвестиції – щоправда, бізнес вкладає гроші у ЖКГ дуже неохоче;
- 1 трлн на будівництво, ремонт та оснащення об’єктів охорони здоров’я;
- 700 млрд рублів на нацпроект «Економіка даних», щоб «сформувати цифрові платформи у всіх ключових галузях економіки та соціальної сфери»;
- понад 400 мільярдів рублів на капітальний ремонт дитячих садків та шкіл;
- 400 млрд на будівництво 40 студентських кампусів;
- 300 млрд. рублів на Фонд розвитку промисловості, який націлять на підтримку високотехнологічних проектів;
- 250 млрд рублів на модернізацію 75 аеропортів у країні.
Особливо багато Путін говорив про сім’ї, про проблеми народження та виховання дітей.
«Велика багатодітна сім’я має стати нормою, філософією життя суспільства, орієнтиром усієї державної стратегії», — сказав він, викликавши оплески у залі.
А для цього потрібно знижувати бідність, перш за все серед багатодітних сімей, додав президент і оголосив конкретні заходи: подвоїти податкові відрахування за другу дитину (він становитиме до 2800 рублів на місяць), а на третю і кожну наступну — до шести тисяч на місяць. Поки що не дуже зрозуміло, у що цей захід обійдеться бюджету.
Програми материнського капіталу та пільгової сімейної іпотеки продовжуються до 2030 року — і це теж дорогий захід. При цьому і ЦБ, і економісти говорять про бульбашку на ринку нерухомості, що надувається — багато в чому саме через пільгову іпотеку.
Крім підтримки сім’ї та боротьби з бідністю Путін рік у рік повторює і обіцянку газифікувати Росію. Цього разу він обіцяв до 2030 року газифікувати регіони Росії, куди газ досі не дійшов — Якутію, Бурятію, Хабаровський, Приморський, Забайкальський краї, Мурманську та Амурську області, Єврейську автономну область, Карелію. У 2019 році глава “Газпрому” Олексій Міллер повідомив, що на газифікацію Росії піде 10 років.
Лише у жовтні минулого року Путін доручив газифікувати Красноярськ до 2028 року, але після цього послання планка, схоже, відсунулася на два роки вперед.
Глава Мінфіну Антон Силуанов підтвердив журналістам, що всі озвучені витрати були узгоджені.
Повторимо, досягти всього цього Путін обіцяє до 2030 року: саме тоді, за шість років, закінчиться його черговий президентський термін (вибори відбудуться у березні цього року).
Звідки візьмуться гроші на всі ці заходи, Путін коротко описав. Він загалом заявив про податкову реформу — «справедливіший розподіл податкового тягаря у бік тих, у кого більш високі доходи». Причому, зважаючи на все, йдеться і про бізнес, і про фізичних осіб.
Наразі податок на доходи фізичних осіб становить 13%. З січня 2021 року ставка для тих, хто заробляє понад 5 млн. рублів на рік, становить 15% — ці гроші йдуть у фонд «Коло добра». До цих змін у Росії понад 20 років діяли пласка шкала податків на доходи фізичних осіб, яка не залежала від їхнього обсягу.
Будь-яке підвищення податкового навантаження для бізнесу також довго узгоджується. В обговоренні беруть участь не лише чиновники, а й Російська спілка підприємців та промисловців, в якій є і великий бізнес.
Будь-яке підвищення податків — і бізнесу, фізичних осіб — у Росії призводить до великої дискусії. Зазвичай, його зустрічають досить негативно, і, можливо, таке обговорення Володимир Путін не хотів провокувати перед виборами.
Чи вистачить на ці заходи грошей?
Економіст Владислав Іноземцев (зарахований російською владою до «іноземних агентів») звернув увагу на те, що в економічній частині послання містилися пропозиції двох типів: виключно фінансові та вимагаючі виробничих результатів.
До першого типу економіст відносить такі пропозиції, як підвищення мінімального розміру оплати праці до 2030 року, списання частини боргів регіонів за бюджетними кредитами та продовження програми сімейної іпотеки. На думку Іноземцева, ці та інші подібні обіцянки будуть виконані, оскільки вони являють собою суто технічні зобов’язання.
«Йдеться про сотні мільярдів рублів, за іпотекою — ті самі межі. Я б дуже грубо оцінив усі ці програми суто фінансової якості десь у пару трильйонів рублів — на весь термін, про який він говорив, тобто до 2030 року. Реально це буде 300-400 млрд рублів на рік на все», – сказав Владислав Іноземцев.
Другий тип економічних тез стосувався обіцянок, на реалізацію яких не просто потрібно виділити гроші, а й потім ще отримати від них результат, щось зробити. «Виведення російської науки на передові рубежі, будівництво доріг по всій країні, місцеве пасажирське сполучення, національне виробництво — усі ці речі, звичайно, також потребують дуже багато грошей. Але я все ж таки хотів би однозначно підкреслити, що з грошима проблем не буде», — каже він.
Іноземців оцінює цю категорію видатків вище — до трильйона рублів на рік. «Гроші все одно будуть, тому що економічне зростання не можна підтримувати тільки за рахунок військово-промислового комплексу. Тому будуть вкладатись в інфраструктурні проекти, збільшуватимуться внутрішні позики», — сказав економіст.
Однак Владислав Іноземцев зазначає, що сам результат, а саме можливість Росії виробляти конкурентоспроможні технологічні продукти залишається під питанням.
«Там, де справа доходить до реальних справ, у мене набагато більше скепсису. Коли сьогодні на стрічках інформагентств бігли цитати з послання, там з’явилося повідомлення Ростеха про те, що серійний випуск російських літаків МС-21 перенесено з 2024 року на 2025–2026 роки. Тобто гроші виділити можна, але чи вони збудують щось — велике питання», — сказав він.
На думку економіста, спеціально змінювати чи переверстувати бюджет залежно від тез, що прозвучали під час послання, не знадобиться. 2024 року нічого зі сказаного в економічній частині реалізовуватися не буде. А наступного року побажання Путіна включать до нового бюджету.
«З погляду цифр я не побачив у посланні нічого, чого варто дивуватися, — зазначає Іноземцев, — Якщо бюджет пережив збільшення військових витрат на чотири трильйони за рік, то вже 500 млрд. на внутрішній розвиток переживе. Потрібно розуміти, що навіть військові гроші та обіцянки Путіна зараз — це фактично дотації економіки. Ви видаєте більше посібників, і ці гроші люди частіше витрачатимуть, у вас крутиться весь економічний ланцюжок. Вкладаєте гроші у будівництво дороги на Далекому Сході — навіть якщо її розмиє через рік, то на неї витрачено величезну кількість бетону, металу, робіт та інших суміжних виплат, які теж усі надходять в економіку та працюють на загальний результат підвищення ВВП та збереження темпів зростання» .
Економіст не дуже вірить, що всі обіцянки буде виконано.
«Наскільки це все буде виконано — ми чудово знаємо, що більша частина обіцяного не виконується, — сказав він. — Так, доходи зростають, але це те, що найпростіше зробити і що в Путіна добре виходить: взяти гроші в одних і віддати їх іншим. Але створити щось нове, якийсь продукт — із цим уже виникають великі складнощі».
Іноземцев не чекає істотних змін у цей час: «У своєму посланні Путін спробував пояснити народу, що буде зроблено хорошого за цей час. Основна ідея в тому, що людина поставила прапорці навколо свого нового терміну: протистояння із Заходом і, швидше за все, війна будуть нескінченною, він взагалі нічого не сказав щодо виходу із ситуації».
Раніше Такер Карлсон розкритикував Путіна за слова про нацистів в Україні.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.