За даними правозахисної НУО Urgewald, у 2025 році Європейський Союз імпортував з російського Ямальського СПГ-комплексу понад 15 млн тонн скрапленого природного газу, що принесло Кремлю приблизно €7,2 млрд.
Попри обіцянку заборонити імпорт російського СПГ до 2027 року, Європа все ще значно залежить від поставок із Ямалу, особливо для Центральної та Східної Європи. Хоча постачання трубопровідного газу з РФ скоротили після початку повномасштабної війни, частка ЄС у світових поставках Ямал СПГ зросла з 75,4% у 2024 році до 76,1% у 2025 році.
Логістика та ключові компанії
Основні морські перевезення здійснюють дві європейські судноплавні компанії:
- Seapeak (Велика Британія) — 37,3% поставок, власність американської інвестиційної фірми Stonepeak
- Dynagas (Греція) — 34,3% поставок
Ключовим фактором є доступ до європейських портів (зокрема бельгійського Зебрюгге і французьких Дюнкерка та Монтуа), що дозволяє танкерам льодового класу Arc7 швидко повертатися в Арктику та забирати нові обсяги СПГ, замість тижневих рейсів до Азії. 11 із 14 танкерів Arc7 належать Seapeak та Dynagas.
У 2025 році:
- Бельгія прийняла 58 суден із 4,2 млн тонн СПГ
- Китай отримав 51 судно з 3,6 млн тонн
- Франція стала найбільшим імпортером із 87 суднами та 6,3 млн тонн СПГ
Французька компанія TotalEnergies залишається ключовим інвестором Ямал СПГ.
Перспективи заборони
Велика Британія оголосила, що у 2026 році обмежить морські послуги для суден, що перевозять російський СПГ. Це змусить танкери погоджуватися на значно довші маршрути, якщо вони не зможуть розвантажуватися або перевантажувати газ у портах ЄС.
Ця логістика робить європейські порти стратегічно важливими для роботи Ямал СПГ та підтримки експорту Росії на світові ринки.
Раніше повідомлялося, що Росія продає газ Китаю зі знижкою майже 40%.
