Кореспондент Російської служби Бі-бі-сі в Україні Святослав Хоменко про колонку українського головнокомандувача на сайті CNN. Упевнений, що сьогодні ми побачимо не один аналіз колонки Валерія Залужного для CNN від військових експертів. А поки вони сплять, пропоную подивитися на неї з політичного погляду.
По-перше, ця колонка написана головнокомандувачем, який перебуває на межі відставки.
Події останніх днів не залишили сумнівів: Володимир Зеленський хоче, щоб Залужний пішов. Бажано сам, щоб не президент підписав указ про відставку популярного військового лідера, а він сам добровільно перейшов на іншу роботу.
Але текст Залужного мало схожий на заповіт воєначальника, що йде. Він йти не збирається.
Мені як жителю України дико писати про відносини між президентом та командувачем армії моєї воюючої країни як про гру, але в ній зараз Залужний зробив свій хід, черга ходити — за Зеленським.
По-друге, однією з головних претензій, що озвучуються вголос, до Залужного з боку його критиків була відсутність у генерала «плану на війну».
Можна по-різному оцінювати саму постановку питання: чи повинен головком посвячувати у свої плани будь-кого, крім членів ставки, але вчора ми отримали відповідь на це питання. Текст Залужного — це цілком конкретний план, як і він пропонує робити з війною.
Можна обговорювати, хороший це план чи поганий, можна, напевно, пропонувати кращі плани, але це вже переведення розмови в іншу площину. Залужний має план, він готовий його реалізовувати, його відставка в цій ситуації виглядатиме як незгода президента з цим планом. І робить очевидним інше питання: а що саме не подобається у цьому плані Зеленському, і що пропонує він сам?
По-третє, незважаючи на те, що колонка Залужного написана зубозробною мовою, повною військових канцеляризмів, у ній нескладно помітити цілком конкретні камені, кинуті до городу політичного керівництва України. Констатація «нездатності державних інститутів в Україні покращити стан комплектування Сил оборони без непопулярних заходів» — це реакція Залужного на епопею навколо законопроекту про мобілізацію.
Президент Зеленський переносить відповідальність за апріорі непопулярний закон на військових: мовляв, очікую, що вони розроблять документ, який я вважаю за прийнятний. Військові відповідають: наша робота — воювати, а не закони писати, частину відповідальності маємо взяти на себе політики. Слово «нездатність» у колонці Залужного – це діагноз нинішнього стану справ у цій темі.
Знову ж таки, я не можу повірити в те, що я це пишу, і це відбувається насправді, але політичні експерти в Україні абсолютно серйозно порівнюють відносини між Володимиром Зеленським і Валерієм Залужним із відносинами між подружжям у шлюбі, який давно зжив себе. З усіма наслідками, що звідси випливають.
Складно сказати, чим у цій метафорі є колонка Валерія Залужного: спробою вголос проговорити проблеми, що накопичилися в цій парі, і піти з ними в терапію або кроком назустріч, можливо, неминучому розлученню.
Є підозра, що ми дізнаємося про це вже найближчими днями: здається, реакція на цей текст з боку Володимира Зеленського не забариться.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.