Президент РФ Володимир Путін дедалі відвертіше подає війну проти України як частину масштабного проєкту з відновлення російської імперії. Про це йдеться в аналітичному матеріалі Atlantic Council, присвяченому заявам російського лідера про так звані «історичні землі».
Під час виступу 17 грудня у Москві Путін заявив, що Росія досягне своїх цілей у війні «беззастережно» та продовжить бойові дії, якщо переговори не відбудуться. Він також прямо пригрозив «військовим шляхом звільняти історичні землі», якщо Захід і Україна не погодяться на умови Кремля.
Аналітики зазначають: у цих заявах немає нічого нового. Путін роками використовує псевдоісторичні аргументи, порівнюючи вторгнення в Україну з загарбницькими війнами Російської імперії та відкрито заперечуючи право України на суверенність.
Донбас — лише перший етап
Найочевидніше трактування кремлівської риторики — прагнення повного контролю над Донбасом. Однак сам Путін останнім часом говорить уже не лише про Донбас, а й про «Новоросію», що значно розширює перелік претензій.
У кремлівському розумінні «Новоросія» охоплює великі території півдня та сходу України, включно з чорноморським узбережжям і такими містами, як Одеса та Харків. Єдиного визначення її кордонів у Росії немає, однак майже всі версії значно перевищують нинішні лінії окупації.
Київ — ключова і сакральна ціль
Окреме місце у російській міфології займає Київ, який Кремль вважає «матір’ю міст руських» і духовним центром «єдиної Русі». Саме тому, зазначають експерти, Путін навряд чи погодиться на будь-який мирний сценарій, у якому Київ залишиться столицею незалежної України.
Більше того, сам російський президент раніше заявляв, що вважає росіян і українців «одним народом», а отже — «вся Україна є нашою». Це, за оцінкою Atlantic Council, прямо вказує на максималістський характер його воєнних цілей.
Загроза виходить за межі України
Аналітики наголошують: імперське бачення Путіна не обмежується лише Україною. Він неодноразово заявляв, що Радянський Союз був «історичною Росією», а його розпад — трагедією, яка зруйнувала багатовікову державність.
За такої логіки потенційними цілями Кремля можуть стати не лише Україна, а й країни Балтії, Польща, Фінляндія, Молдова, Грузія та держави Центральної Азії. У максимальному сценарії — і частина Східної Європи.
Чому поступки не зупинять війну
Попри сумніви окремих експертів у здатності Росії воювати проти Заходу, Atlantic Council застерігає від хибного заспокоєння. Відсутність стрімкого наступу РФ пояснюється не слабкістю Кремля, а надзвичайною стійкістю та жертвами України.
Аналітики підсумовують: якщо Україна впаде, Європа отримає безпековий виклик, до якого вона не готова. Справжній мир можливий лише тоді, коли тиск на Кремль стане настільки сильним, що Путін почне боятися поразки — як на полі бою, так і всередині власної країни.
