Росія може задіяти частину білоруського військово-промислового комплексу в рамках зусиль Москви з переозброєння російської армії для затяжної війни з Україною, вважають аналітики Інституту американського вивчення війни (ISW). А Мінськ змушений йти на поступки, щоб уникнути прямої участі білоруських військових у війні.
Напередодні президент Олександр Лукашенко на зустрічі із президентом Володимиром Путіним заявив, що Білорусь готова налагодити виробництво Су-25. Цей літак, за його словами, “себе добре в Україні показує – штурмовик, робоча конячка”.
Лукашенко також заявив, що білоруський МАЗ розпочав виробництво комплектуючих для російського виробника важких вантажівок КамАЗ, а також висловив готовність допомогти Росії виготовляти електронні компоненти, щоб відшкодувати втрату західних.
Додаткові Су-25 та запчастини для вантажівок не можна назвати критично важливими для успіху довгострокових військових дій, зазначають автори звіту. Проте Кремль може реквізувати білоруські заводи та переобладнати їх для виробництва техніки, якої справді потребують російські військові, припускає ISW. Крім того, Росія може спробувати перепрофілювати свої заводи для більш необхідної техніки, передавши виробництво Су-25 до Білорусі.
Раніше ISW писав про те, як Москва почала використовувати білоруські полігони та інструкторів для навчання мобілізованих, щоб компенсувати нестачу ресурсів у Росії. Очевидно, Кремль за тією ж схемою хоче задіяти білоруський ВПК, щоб збільшити виробництво для потреб російських військових, тоді як Путін прагне активізувати й роботу російських оборонних підприємств для підтримки війни з Україною, що продовжується, пишуть аналітики.
ISW вважає, що Кремль чинить неухильний тиск, домагаючись тіснішої інтеграції двох держав, якій білоруський президент “історично чинив опір”. Лукашенко йде на невеликі поступки, які він роками відмовлявся робити, резюмують автори. Вони вважають ці “запізнілі поступки” ознакою його рішучості не допустити прямої участі білоруських військ у війні проти України.
На переговорах із Путіним у Москві Лукашенко виголосив фразу, яку можна було зрозуміти як натяк на те, що це російському президентові потрібні їхні часті зустрічі, а не навпаки. “Ніби я міг не погодитися”, – сказав він, коли Путін подякував йому за візит.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.