У прифронтових громадах Запорізької області, попри щоденні обстріли, продовжують працювати магазини та ринки. Підприємці, ризикуючи життям, привозять продукти, а ціни на них намагаються не завищувати, – пише Суспільне.
У прифронтовому Степногірську, що в 5 км від лінії фронту, працює два магазини. Світлана, власниця одного з них каже, що людей в селищі залишилося 1000 з 4500, але заради них вона самостійно доставляє продукти із Запоріжжя.
У нас є тільки пара постачальників, які можуть приїжджати: хліб нам возять, трошки по молочці, водичку. А основний товар ми возимо самі. Буває, можемо й кожен день їздити, буває, 2-3 рази на тиждень. Багато ж не беремо, бо людей немає”.
Світлана розповідає, що ціни на товари намагаються тримати на найнижчому рівні. Наприклад, свіже м’ясо вартує 230 гривень за кг, пляшка олії — від 60 грн, а хліб — від 24 грн.
Світлана каже, що також привозить і персональні замовлення, та особливим попитом у степногірців користуються солодощі:
“Цукерки — це першочергове. Випічка — теж. Борошно люди отримали в гуманітарці, але вони не ризикують щось із нього випікати, бо зараз світло є, за 5 хвилин — немає. Цукерочки — від 120 грн за кг, є і за 300 грн”.
А у прифронтовому Оріхові працює ринок. Місцева жителька Тетяна Кушнір щодня торгує солодощами, кавою, ковбасами та сирами. Каже, що за товаром їздить до Запоріжжя: “Ми через день їздимо, привозимо людям товар. Ковбаска найдешевша — 85 грн за кг. Я вважаю це дуже хороша ціна. З салом —110 грн. А “кримська-краківська”— 145 грн. Риба — 160 грн, скумбрія — 335 грн”.
Любов Дмитренко продає ковбаси, воду, солодощі, овочі. Каже, що нині про прибуток мова не йде, головне, щоб у людей були необхідні продукти: “Шоколадні батончики — по 20 грн, шоколад — 50 грн, 30 грн. Сирки плавлені — 25 грн. Капуста — 50 грн, помідор — 75 грн, огірок — 60 грн. Наші люди не голодні”.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.