Сучасні дослідження підтверджують, що Місяць утворився в результаті гігантського зіткнення молодої Землі з планетою Теєю близько 4,5 млрд років тому. Ця подія створила постійного супутника та стабільний клімат на нашій планеті.
Тея — планета, яка змінила Землю
Наступного разу, коли дивитиметеся на Місяць, згадайте про Тею — гіпотетичну планету, яка врізалася в молодую Землю приблизно 4,5 млрд років тому. Удар був настільки потужним, що частина речовини Тєї вирвалася в космос, охолола та згрупувалася, створивши Місяць.
За сучасною науковою моделлю, Тея була приблизно розміром із Марс. Її зіткнення із Землею започаткувало тривалу взаємодію між планетою та її супутником, яка стабілізувала обертання Землі і формування м’якого клімату, сприятливого для появи життя.
Теорія гігантського зіткнення
Сьогодні більшість планетологів підтримують теорію гігантського зіткнення. Вона пояснює, що зіткнення з Теєю стало ключовим моментом у формуванні Місяця.
Професор Торстен Кляйне з Інституту Макса Планка пояснює:
«Без кліматичної стабільності ми мали б значно екстремальніші погодні умови, що ускладнило б розвиток життя».
Дослідження хімічного складу Місяця та Землі підтвердили, що Тея і Земля були сусідами, і зіткнення було хаотичним та непередбачуваним.
Раніші гіпотези походження Місяця
До відкриттів програми «Аполлон» існували три основні версії:
- Теорія відокремлення — молода Земля, обертаючись швидко, викинула частину речовини в космос.
- Теорія захоплення — Місяць утворився десь у Сонячній системі та був «захоплений» Землею.
- Теорія спільного формування — Земля і Місяць розвивалися поруч і паралельно.
Програма «Аполлон» показала, що Місяць має матеріал, схожий на земний, і формувався при надзвичайно високих температурах, наче «народжений у полум’ї» гігантського удару.
Що сталося з Теєю?
Одне з головних питань досі нерозгадане: що трапилося з Теєю?
На відміну від астероїда, який знищив динозаврів, Тея не залишила на Землі очевидного кратера. Маса планети була приблизно десятою частиною маси Землі, і більшість її речовини, ймовірно, була поглинена нашою планетою. Частина цього матеріалу утворила Місяць.
За словами вчених, хімічні «підписи» Тєї важко відрізнити від земних через схожість складу обох тіл.
Вплив Місяця на Землю
Місяць не лише супутник, а й ключовий фактор стабілізації клімату. Його гравітаційний вплив підтримує рівномірне обертання Землі, що сприяє помірним кліматичним умовам і розвитку життя.
Нові місії НАСА та дослідження Місяця
Програми НАСА, включно з «Артемідою», дозволять досліджувати південний полюс Місяця та раніше недоступні райони. Це відкриє нові дані про походження супутника та взаємодію Землі з Теєю.
«Якби ми відвідали лише шість точок на Землі, чи могли б ми сказати, що вивчили всю планету? Звісно, ні. У Місяця невичерпний науковий потенціал», — зазначає планетолог Сара Валенсія.
Висновок
Можливо, саме завдяки «космічній жертві» Тєї наше життя на Землі стало можливим, а Місяць став постійним супутником планети. Сучасні дослідження допомагають не лише зрозуміти його походження, а й прогнозувати майбутні зміни на нашій планеті.
Раніше повідомлялося, що Астронавти NASA вийдуть у відкритий космос із МКС для монтажних робіт.
