Близькосхідна криза може ще більше зблизити Китай із Росією в енергетичній сфері. Пекін ризикує втратити дешеві поставки іранської нафти через ескалацію конфлікту, спровокованого ударами США та Ізраїлю по Ірану. Про це пише Financial Times.
Масштаб залежності Китаю
Китай є найбільшим у світі імпортером нафти й газу. З Ірану країна отримує 13% імпорту сирої нафти. Загалом третина китайської нафти та 25% імпорту газу проходять через Ормузьку протоку, рух якою фактично зупинився після початку конфлікту.
Ставка на Росію
За оцінками експертів, уряд Сі Цзіньпіна насамперед спробує поглибити енергетичні зв’язки з Росією. Росія вже є найбільшим постачальником сирої нафти для Китаю — на неї припадає 20% імпорту.
«Поглиблення енергетичних зв’язків із Росією буде одним із головних висновків цієї кризи — і щодо нафти, і щодо газу», — заявив Ніл Беверідж, керівник енергетичних досліджень Bernstein у Гонконзі.
Аналітик також зазначив: якщо Іран стане нестабільним надовго або переорієнтується на Захід, це підштовхне союз між Москвою та Пекіном до ще тіснішої співпраці.
Реакція Пекіна
МЗС Китаю засудило удари США та Ізраїлю, закликавши всі сторони припинити військові операції та гарантувати безпеку Ормузької протоки. Відомство також заявило, що Китай «вживатиме необхідних заходів для захисту власної енергетичної безпеки».
Що це означає для України
Переорієнтація Китаю на російську нафту безпосередньо вигідна Кремлю: зростання попиту з боку Пекіна дозволить Москві компенсувати втрати від западних санкцій та скорочення покупок, які відбувалися останніми місяцями під тиском США та ЄС. Більше нафтових доходів — більше ресурсів на фінансування війни проти України.
