Дратівливість, апатія, постійні думки про минуле та раптове бажання різко змінити своє життя – всім відомі прикмети кризи середнього віку. Вважалося, що він загрожує лише тим, хто вже розміняв п’ятий десяток, проте останніми роками фахівці дедалі частіше зазначають, що із кризою середнього віку можна зіткнутися й у 30 років. Як розпізнати у себе цей стан і що робити, щоб повернутися до нормального життя.
«Це перехідний період»
Кризу середини життя часто називають часом переосмислення, розповіла психолог Юлія Камінська. За її словами, у цей період людина стикається з розчаруваннями та загальним спадом — фізичним та психологічним, а також починає хотіти змін. А клінічний психолог Майкл Уеттер зазначає, що людина при цьому намагається зрозуміти, чи справді вона задоволена тим, чим займається.
Криза середнього віку — це перехідний період або фаза в житті, коли людина починає задаватися питаннями про свої досягнення, намагається зрозуміти, чи приносять їй ці досягнення таку самореалізацію та почуття свідомості, що й раніше, – Майкл Уетер клінічний психолог.
Деякі фахівці вважають, що криза середнього віку не завжди виникає через кількість прожитих років. Американська психологічна асоціація вказує, що такий стан можуть спричинити серйозні зміни у житті, а також проблеми зі здоров’ям чи роботою. Причиною кризи середнього віку також може стати розлучення, смерть коханої людини або просто нудьга, додає психотерапевт Крістал Джексон.
Хто вигадав поняття «криза середнього віку» і чому воно викликає суперечки?
На думку Юлії Камінської, криза середнього віку нерідко пов’язана з новими завданнями, наприклад необхідністю піклуватися про батьків, продовжуючи виховувати дітей. Такого висновку дійшов доцент кафедри психології в університеті Арізони Френк Інфурна — він упевнений, що в цей час людина відчуває підвищений тиск через необхідність піклування і про дітей, і про батьків. Цей висновок вчений зробив за підсумками дослідження, в якому разом із колегами протягом двох років відстежував життя та стан 360 осіб.
“Люди середнього віку часто стикаються з непосильним вибором – як розділити свій час і гроші між самими собою, своїми батьками та дітьми”, – констатував Інфурна.
Усвідомлення нових ролей та нової ідентичності — непростий процес у будь-якому віці, наголосила Камінська.
Будь-які кризи складні: і в 2 роки, і в 7 років, і в 12 років. Але коли ми стикаємося з кризою у 40 років, вже є усвідомлення того, що великий шлях пройдено і не так багато часу лишилося. Відбувається переосмислення нової ідентичності, втрати молодості, прийняття нової ролі у зв’язку з відходом батьків, необхідністю турботи про батьків
У кризі середнього віку людина може мати справу з відчуттям втраченості, застою, з депресивними переживаннями, додала Камінська. Інші його ознаки – високий рівень тривожності, постійні сумніви, але разом з ними імпульсивність та прийняття нетипових для людини рішень.
«Людина починає розуміти, що не все так просто»
Саме поняття «середній вік» досить розмите. Найпопулярніше тлумачення — це період від 40 до 60 років, і такої ж думки дотримуються деякі вчені. Версія Американської психологічної асоціації – від 35 до 65 років. А інша група дослідників взагалі заявила, що середній вік простягається від 30 до 70 років.
Клінічний психолог та нейропсихолог, кандидат психологічних наук Тетяна Медведєва зазначила, що, на думку фахівців, криза середнього віку сьогодні може виявитися і у 30 років. Вона пов’язала це із ритмом сучасного життя.
В результаті погоні за результатом та «успішним успіхом», швидкого темпу сучасного життя, появи нових і нових технологій, тиску громадської думки та прагнення досягти яскравих результатів у всіх сферах життя ми не даємо мозку можливості для перетравлення інформації, часу для проживання емоцій. Межі та очікування змінюються, і людині складно адаптуватися до нових реалій
Точку зору, що криза середнього віку може виникнути у 30 років, поділяє психолог та коуч Лілія Чорних. Вона також пов’язала цей тренд із високим темпом життя та необхідністю швидкої адаптації до змін. Проте, як додала психолог, людина у цьому віці може зіткнутися і з окремою кризою – кризою 30 років. За словами Чорних, у цей час багато хто підбиває проміжні підсумки життя і починає переживати через відхід молодості.
«Приходить усвідомлення, що життя не вічне. Спадає ілюзія, максималізм, що так властивий людям молодого віку: “Зараз я як піду, як зроблю, і в мене все вийде”. Звичайно, до 30 років людина починає розуміти, що не все так просто, і розуміти, що вона помилялася», — пояснила психолог.
Приблизно в 30 років (можливо, трохи раніше чи пізніше) людина починає дивитися на своє власне життя та оцінювати його з погляду того, як йому вдалося втілити намічене, згодна психолог Світлана Дмитрієнко.
Якщо жінка до 30 років хотіла стати мамою, мати сім’ю та двох дітей, а фактично цього немає, то криза переживатиметься дуже гостро. Наприклад, у неї немає сім’ї, немає дітей, немає квартири та дуже маленька заробітна плата. Коли те, що людина «написала» про історію свого життя, не відповідає тій реальності, яка відбувається, трапляється криза. А якщо ця ж жінка вже побудувала сім’ю, вона має двох дітей, вона розвивається професійно, має квартиру, як і вона мріяла, то криза проходить дуже плавно, вона практично непомітна
Криза 30 років – сьогодні справжній бич, вважає психолог Лариса Тишанська. За її словами, цей період називають «кризою сенсу життя».
«Вже лише за назвою зрозуміло, що проблема стала глибшою. Вона стосується не лише особистого комфорту, а й своєї реалізованості, статусу, професіоналізму. Ми живемо у вік “досягаторів”, люди встановлюють для себе високі планки, але далеко не всі здатні підкорити їх у задані терміни», — пояснила вона.
При цьому фахівець упевнена, що така криза найчастіше зустрічається у чоловіків. Водночас Тишанська припустила, що такий стан може спіткати і жінку, якщо вона не втілила в життя більшість намічених важливих цілей.
Кидати чи не кидати?
Перша асоціація, яка спадає на думку при вираженні «криза середнього віку», — це людина, яка раптово відмовляється від колишнього життя і хоче почати все спочатку, різко змінює роботу чи хобі.
«Необхідно розуміти, що виходу із кризи завжди два — чи руйнація, чи зростання. Звідси бажання все кинути або кардинально змінити», — пояснила Лілія Чорних.
Подібний сюжет поширений і в масовій культурі: наприклад, героїня популярного фільму «Їж, молись, кохай», яка зазнає кризи середнього віку, відмовляється від колишнього життя і вирушає в подорож, де намагається знайти нову себе
Насправді психологи не рекомендують тим, хто раптом захотів радикально змінити життя, кидатися у вир із головою. Так, Юлія Камінська за появи імпульсивного бажання спалити мости і почати спочатку порадила добре його проаналізувати.
Намагайтеся зрозуміти, звідки взялося це бажання. Це справді прагнення чогось — наприклад, вивчати якусь нову область? Чи це уникнення чогось, бажання змінити своє життя, аби втекти від чогось? Це дуже велика різниця
Тим, кому раптово захотілося змінити життя, слід узяти невелику паузу, наприклад, кілька тижнів, вважає експерт. За цей час варто прописати плюси та мінуси свого рішення. Крім того, можна пошукати інформацію про людей, які вже змінили таким чином своє життя, та з’ясувати, як вони згодом оцінюють своє рішення. «При необхідності можна також звернутися до фахівця, до психолога, разом із ним розібрати причини свого вибору, наслідки, можливості свого вибору і вже на основі цього ухвалити виважене, усвідомлене рішення», — наголосила Камінська.
Поспішні рішення можуть мати серйозні наслідки, попередила психолог Тетяна Медведєва. Вона також порекомендувала людям, які у кризі середнього віку хочуть різко змінити життя, добре зважити плюси та мінуси, а також звернутися до психолога.
Психолог Лариса Тишанська розповіла, що у її практиці була клієнтка, яка під час кризи середнього віку звільнилася з престижної IT-компанії та поїхала на рік до Індії. За словами спеціалістки, там жінка займалася медитаціями та спогляданням природи, а також виконувала всі рекомендації свого гуру. Однак радикальні зміни не допомогли жінці відчути себе краще.
Жінка зробила висновок, що від себе не втечеш. Ми возимо із собою свою душу, і якщо вона болить, безглуздо намагатися заглушити вигуки внутрішнього світу. Потрібно зупинитися та прислухатися до них, приймаючи при цьому всі свої недосконалості
Як пережити кризу середнього віку
Лікар-психотерапевт клініки академіка Ройтберга, кандидат медичних наук Ірина Крашкіна насамперед рекомендувала регулярну медитацію та глибоке дихання, щоб зняти стрес, покращити концентрацію та загальний емоційний стан. За її словами, спочатку цим заняттям краще приділяти близько 10-15 хвилин на день, а потім поступово збільшувати час. Вона також порадила займатися фізичними вправами чи спортом — наприклад, йогою або плавання, прогулянки. Психолог Тетяна Медведєва додала, що для мозку корисно змінювати види діяльності. Обидві спеціалістки також порадили проводити час із друзями та близькими.
Постановка конкретних цілей та планів дій допоможе зосередитися на майбутньому та побачити перспективи. Важливо почати з невеликих, досяжних цілей
Психолог та коуч Лілія Чорних закликала тих, хто зіштовхнувся із кризою, працювати з емоціями. За її словами, у цьому може допомогти проста вправа: викласти у листі всі свої переживання, образи та занепокоєння, а потім позбавитися кризи — спалити. Практику необхідно виконувати до почуття спустошення усередині, бажано поплакати у процесі, зазначила спеціалістка.
Для того, щоб впоратися з емоціями, можна спробувати подих по квадрату: вдих на чотири рахунки; затримка дихання на чотири рахунки; видих на чотири рахунки; затримка дихання на чотири рахунки. Ще один спосіб – рахунок від 100 у зворотному порядку. Також можна записати на листочку тривожну думку і прочитати її навпаки 15 разів
Психолог додала, що під час кризи багато хто припускається поширеної когнітивної помилки — знецінюють і узагальнюють. «Людина припускає думку про те, що все дарма. Це і є помилка. Коли ця думка звучить у нашій голові, вона нам здається цілком правдивою та адекватною. Однак коли ми виносимо її на зовнішні носії і аналізуємо, виявляється, що це не зовсім так. Я пропоную вам вести щоденник думок і аналізувати їх щодо цих помилок», — порекомендувала Черних.
Коуч порадила вести щоденник у вигляді таблиці: прописувати в одній графі думку, в іншій — емоцію, а в третій когнітивну помилку. «Потрібно уникати загального до приватного. Необхідно конкретизувати думку та проблему. Не “все даремно”, а що конкретно дарма, що конкретно не дарма. Не “у мене нічого не виходить”, а що конкретно не виходить, що виходить», – додала вона.
Як перестати займатися самобичуванням?
Щоб знайти причину кризи Лілія Чорних порадила поставити собі кілька запитань.
- Що у вашій ситуації змінилося, а що залишилося тим самим? Ви чи ситуація? Що потребує змін, ви чи ситуація?
- Яких змін потребуєте ви чи ситуація? Як вам треба змінитися чи змінити ситуацію, щоб відбулося зростання?
- Що вас не влаштовує? В чому проблема? Проблема внутрішнього характеру чи зовнішнього? Це суб’єктивна (психологічна) проблема чи об’єктивна (реальна)?
«Потім потрібно сформулювати результат: чого ви хочете в ідеалі. Описати спроби вирішення проблеми, удачі та невдачі», — пояснила Черних.
Ще одна практика, яку порекомендувала психолог, – мозковий штурм. «Необхідно поставити таймер і записувати все, що спадає на думку. Спочатку приходять найбанальніші ідеї, потім найнеймовірніші та абсурдні, а потім геніальні», — зазначила вона. Потім потрібно вибрати найкращі варіанти вирішення проблеми та проаналізувати їх за допомогою спеціальної таблиці. У ній має бути три стовпчики: саме рішення; ризики, які вона має; можливості, що воно дає. Крім того, потрібно відповісти на кілька запитань:
- Як мінімізувати можливість настання ризику?
- Що робити у разі виникнення ризику?
- Як підвищити ймовірність отримання можливостей, які дасть вирішення цієї проблеми?
Після цього потрібно вибрати найкращий варіант вирішення та скласти план дій для виходу з кризи.
Чим криза середнього віку відрізняється від депресії?
Кризу середнього віку можна сплутати з депресією. Справа в тому, що, переживаючи втрату молодості, людина в якийсь момент вступає до стадії під назвою «депресія», сказала Камінська. У нього можуть виникати апатія та втрата інтересу до справ, які раніше радували.
Проте депресивна стадія кризи згодом закінчується. Крім того, депресія як клінічне захворювання має й інші ознаки, звернула увагу Камінська. До них вона віднесла погіршення фізичного самопочуття та постійну втому, проблеми з концентрацією уваги, порушення сну та зміни апетиту.
Захворювання “депресія” пов’язане також і з когнітивними спотвореннями. У депресії в людини дуже змінюється уявлення про себе та про світ. Він ніби взагалі перестає бачити деякі позитивні варіанти. Себе починає дуже сильно критикувати, самобичувати. Починає ставитися до навколишнього світу так само дуже негативно, начебто взагалі нічого не варто від світу чекати гарного
Криза — це емоційний стан, тоді як депресія в медичному значенні цього слова — це збій роботи гормональної системи вже на органічному рівні, додала психолог Тетяна Медведєва. Вона також зазначила, що криза середнього віку зазвичай має тимчасовий характер, тоді як депресія — це серйозне порушення сприйняття навколишньої дійсності.
Обидві спеціалістки попередили, що діагноз «депресія» може поставити лише лікар. Вони порекомендували не займатися самодіагностикою, а з появою підозр звертатися до фахівця.
***
Однак саму по собі кризу фахівці не вважають чимось поганим. “Криза свідчить про те, що людині необхідно трансформуватися, вирости”, – запевнила Черних. За її словами, зростання та розвиток завжди супроводжуються дискомфортом.
“Усвідомивши те, що в психіці постійно відбуваються процеси перебудови, ми можемо трансформувати відчуття кризи середнього віку в творче особисте зростання”, – додала Медведєва. У такому разі цей період життя можна пройти із задоволенням — займаючись своїм розвитком і легко адаптуючись до умов зовнішнього середовища, що змінюються, порекомендувала психолог.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.