Ерік тен Хаг поповнив і так уже розрослий ледь не до розмірів футбольної команди список тренерів, які не змогли довести, що здатні повернути «Манчестер Юнайтед» велич, втрачену з відходом на пенсію Алекса Фергюсона трохи більше десяти років тому, і перетворитися хоча б на близьку за статусом та продуктивністю до легенди фігуру. Тен Хага, який працював у манчестерському клубі з 2022 року, взяв з ним два другорядні трофеї, але принципово не підняв його рівень, незважаючи на колосальні інвестиції в нових гравців, звільнили на тлі катастрофічних результатів на стартовому відрізку поточного сезону.
“Манчестер Юнайтед” оголосив про звільнення з посади головного тренера голландця Еріка тен Хага. Воно стало першим помітним кадровим рішенням, прийнятим манчестерським менеджментом після того, як наприкінці 2023 року на його першу особу, придбавши 27,7% акцій у сім’ї Глейзер, перетворився мільярдер Джим Реткліфф. Відставка відбулася за добу після недільного матчу дев’ятого туру чемпіонату Англії, в якому манчестерці поступилися на виїзді – 1:2 – “Вест-Хему”. Це була вже четверта поразка «Манчестер Юнайтед» у першості, що складається для нього катастрофічно невдало. Великий клуб знаходиться на 14 місці в таблиці, неподалік від зони вильоту.
Розповідаючи про Еріка тен Хаге, всі британські медіаресурси, зрозуміло, вписують його діяльність у загальний драматичний контекст.
Голландець, який з’явився в «Манчестер Юнайтед» у квітні 2022 року, поповнив вже дуже довгий список тренерів, які не зуміли довести, що можуть повернути клубу минулу велич. Коли його було втрачено, добре відомо. У стан, схожий на перманентну кризу, «Манчестер Юнайтед» поринув у 2013 році, одразу після виходу на пенсію легендарного Алекса Фергюсона, який керував ним понад чверть століття. За Фергюсона гучні тріумфи були для манчестерців звичним явищем. Без Фергюсона вони стали величезною рідкістю, а по-справжньому престижних — за перемогу в Лізі чемпіонів чи національній першості — клуб зовсім не діставався.
Ерік тен Хаг, який плідно працював до переїзду в Англію в «Аяксі», в якому заробив репутацію передового з погляду реалізації сміливих тактичних ідей і підготовки футболістів фахівця, був восьмою людиною, яка зайняла в цей дивний період ключову посаду в «Манчестер Юнайтед», вважаючи тих, хто очолював команду в ранзі виконувача обов’язків або «тимчасового» наставника, як попередник тен Хага Ральф Рангнік. Це були надзвичайно різні тренери: і досвідчені та титуловані, як Луї ван Гал та Жозе Моурінью, і початківці, як Уле-Гуннар Сульшер. Дехто з них протримався на посаді зовсім недовго. А ті, кому, як Еріку тен Хагу, довелося протриматися хоча б пару років, пройшли приблизно однаковий шлях, спочатку даруючи боязкі надії на швидкий зліт клубу, а потім або поступово, або швидко змушуючи розчаровуватися, що повірили в них.
У першому повному сезоні з Еріком тен Хагом “Манчестер Юнайтед” справді виглядав непогано.
Він стрибнув із шостого місця в чемпіонаті Англії, зайнятого в 2022 році, на третє, вийшов у фінал Кубка країни, поступившись у ньому у завзятій боротьбі «Манчестер Сіті», і виграв Кубок англійської ліги, бо жодних трофеїв не бачив шість років. Але в наступному сезоні справи пішли набагато гірше. У Лізі чемпіонів «Манчестер Юнайтед» примудрився вилетіти вже на груповому етапі, хоча небезпечним конкурентом у квартеті для нього представлялася одна «Баварія», а двома іншими котирувалися набагато нижче «Копенгаген» з «Галатасараєм». У національній першості манчестерці фінішували восьмими. А навесні багато британських видань наполягали на тому, що Джим Реткліфф може вигнати тен Хага найближчим часом. Є версія, що голландця врятував фінал Кубка Англії. У ньому «Манчестер Юнайтед» здолав – 2:1 – флагмана англійського футболу «Манчестер Сіті».
- Читайте також: “Реал” бойкотує церемонію вручення Золотого м’яча
Сезон поточний, проте, продовжив сумний тренд. Те, що провал «Манчестер Юнайтед» аж ніяк не випадковість, легко доводять цифри. У дев’яти турах він вразив чужі ворота лише вісім разів. Трохи менше – шість – їх вражали лише «Саутгемптон» та «Крістал Пелас». А за різницею між так званими очікуваними забитими і пропущеними голами «Манчестер Юнайтед», які фіксуються у просунутій статистиці, і зовсім останній, 20-й у прем’єр-лізі. У Лізі Європи він також виступає посередньо, у всіх трьох матчах основного етапу розійшовшись миром з не такими вже могутніми суперниками — «Твенте», «Порту» та «Фенербахче».
Але найчастіше для оцінки ефективності Еріка тен Хага ЗМІ наводили інші цифри. BBC підкреслила, що за два роки перебування голландця в Манчестер Юнайтед клуб інвестував на придбання нових гравців £645,8 млн. Навіть за мірками манчестерців, що завжди виділялися гігантськими доходами, це виняткова, небачена щедрість. Уле-Гуннар Сульшер пробув у «Манчестер Юнайтед» на стику минулого і нинішнього десятиліть навіть трохи довше тен Хага і теж проводив рішучу кадрову перебудову, але при ньому інвестиції були майже на £200 млн скромнішими. При цьому The Guardian впевнено констатує, що віддача від багатьох з новобранців – і Андре Онани, і Маттейса де Лігта, і Расмуса Хейлунна, і Мейсона Маунта, і Соф’яна Амрабата – явно не відповідала вкладеним у них коштам. А форвард Антоні, на купівлі якого у «Аякса» за £82 млн, як вважається, наполіг саме Ерік тен Хаг, за весь попередній сезон забив два голи у трьох десятках зустрічей і позиціонується зараз як чи не найгірше придбання в історії «Манчестер Юнайтед».
Після відставки Еріка тен Хага тимчасово виконуючим обов’язки головного тренера призначений видатний голландський форвард Руд ван Ністелрой, який блищав у складі манчестерців у нульові і був членом штабу тен Хага.
“Манчестер Юнайтед” не приховує, що бачить у ньому “проміжну” фігуру. У його заяві сказано, що ван Ністелрой буде біля керма команди, «поки триває процес рекрутингу постійного тренера». Щодо того, хто їм може виявитися, у британських медіаресурсах немає й тіні консенсусу та конкретики. Як правило, розмірковуючи на цю тему, вони наводять величезний список фахівців різного ступеня популярності та успішності, які, на їхню думку, могли б зацікавити «Манчестер Юнайтед». У переліку і Зінедін Зідан, і Сімоне Індзагі, і Роберто де Дзербі, і Хаві, і Едін Терзіч, і Рубен Аморім, і Кіран Маккенна, і Грем Поттер.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.