Євген Пригожин провів останні кілька днів до авіакатастрофи в роз’їздах Африкою, плануючи своє майбутнє, пише американський Wall Street Journal з посиланням на кілька джерел знайомих із ситуацією.
За даними видання, минулої п’ятниці приватний літак Пригожина приземлився у столиці Центральної Африканської Республіки. За словами трьох людей, знайомих із перебігом зустрічі, у палаці президента ЦАР Пригожин намагався переконати Туадеру продовжити співпрацю. За даними джерел WSJ, Путін особисто сказав президенту ЦАР Туадері, що настав час дистанціюватися від Пригожина. І коли Туадера місяць тому був у Санкт-Петербурзі на конференції, він утримався від зустрічі із Пригожіним.
Незабаром після цього біля стоянки Пригожина приземлився гелікоптер “Вагнер”, на борту якого перебували п’ять командирів суданських Сил швидкого реагування – воєнізованого угрупування, що спиралося на “Вагнер” для ведення війни проти уряду Судану. Військові привезли Пригожину ящики із золотом як плату за передане їм озброєння. За даними джерела WSJ, Пригожин, дивлячись на ящики, сказав: “Мені потрібно більше золота”.
Після ЦАР Пригожин, за даними WSJ, зробив коротку зупинку в Малі.
У той же час, по інший бік Сахари конкуренти Пригожина з міноборони Росії вели переговори з постійними клієнтами Вагнера з Лівії. За даними WSJ делегацію очолював заступник міністра оборони Юнус-Бек Євкуров — та сама людина, яку Пригожин публічно присоромив за неформальне звернення до нього на “ти” під час розмови в захопленому вагнерівцями штабі Південного військового округу в Ростові.
“Кремль поступово бере під формальний контроль розгалужену клієнтську мережу Пригожина, чиї амбіції якої перевершили рівень, який був комфортним для Володимира Путіна”, – зазначає видання. За їхніми даними, ініціатива у проведенні тіньових операцій Кремля зараз поступово переходить до рук генерала ГРУ Андрія Авер’янова (він відомий тим, саме під його керівництвом знаходилися співробітники ГРУ Чепіга та Мішкін, яких підозрюють у отруєнні перебіжчика Сергія Скрипаля).
Після Малі Пригожин вилетів у Росію. За фінальною точкою призначення – Санкт-Петербурга – він так і не дістався.
Звіт WSJ про останні дні Пригожина, за їхніми словами, ґрунтується на інтерв’ю з більш ніж десятьма високопоставленими африканськими чиновниками, представниками збройних сил та розвідки, перебіжчиками з лав Вагнера, а також на основі аналізу зашифрованих розмов та даних про польоти. Польоти Пригожина між Росією та Африкою були підтверджені Глібом Ірисовим, колишнім офіцером ВКС Росії, який розмовляв із екіпажами літаків “Вагнера”.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.