Порада МВФ про доцільність помірного послаблення гривні, озвучена після вересневої місії фонду, вже кілька місяців перебуває в центрі суспільної уваги. На тлі затримок у зовнішньому фінансуванні та зростаючого дефіциту бюджету знову активізувалися суперечки про те, чи варто українцям купувати валюту та наскільки реалістичні девальваційні прогнози.
Однак від часу першої рекомендації ситуація для Києва суттєво змінилася.
Нова програма з МВФ: у що впираються переговори
Чинна програма EFF, розрахована до 2027 року і загальною вартістю 15,6 млрд доларів, фактично вичерпує свою ефективність. І голова НБУ Андрій Пишний, і прем’єрка Юлія Свириденко відкрито заявили: Україна потребує нової угоди з більшим горизонтом прогнозування.
За чинною програмою Київ отримав дві третини коштів — понад 10 млрд доларів. Але фонду вже недостатньо вихідних умов, які формувалися у 2022–2023 роках, коли ще існували очікування швидкого завершення війни.
Нова місія МВФ працює в Україні з завданням оцінити потреби бюджету, перспективи фінансування, макроекономічні ризики, а також темпи реформ — від антикорупційних до структурних.
Головна проблема — брак грошей
У бюджеті-2026 нині не вистачає близько 19 млрд доларів. Це — прямий наслідок двох ключових факторів:
- невизначеність із фінансовою підтримкою партнерів, особливо США;
- погіршення прогнозів української економіки через удари РФ по енергосистемі.
Водночас США, після перемоги Трампа, скорочують фінансову підтримку України. Залишаються ресурси ERA, закладені ще за Байдена, але їх вистачить лише на коротку перспективу.
На Київ нині припадає дедалі більша частка тягаря, яку має взяти на себе ЄС.
Репараційний кредит і російські активи: чому все заблоковано
План ЄС використати заморожені російські активи як забезпечення кредиту на 140 млрд євро був основною гарантією, на яку розраховував МВФ при запуску нової програми.
Але виникли три серйозні перешкоди:
- Бельгія (де у Euroclear концентрується ~193 млрд євро активів РФ) боїться юридичних ризиків.
- Орбан блокує рішення, називаючи його “підживленням алкоголіка”.
- Euroclear погрожує судом Єврокомісії.
Переговори зайшли у глухий кут, навіть залучення Норвегії як можливого гаранта провалилося — уряд Осло категорично відмовився використовувати свій суверенний фонд.
Тепер ЄС змушений шукати альтернативи: гранти, двостороннє фінансування або запозичення під майбутні репарації від Росії без «доторкання» до активів.
Рішення очікується лише на саміті лідерів ЄС 18–19 грудня.
Внутрішні резерви: що хоче змінити МВФ
Фонд очікує від України активнішої роботи щодо:
- детінізації економіки (потенційно +900 млрд грн на рік);
- посилення податкового контролю для онлайн-маркетплейсів (в бюджеті на 2026 вже закладено 14 млрд грн від цього закону, хоча він ще не прийнятий);
- ліквідації податкових пільг, які суперечать принципам МВФ;
- реформи митниці та податкової, які багато років буксують.
Корупційний скандал “Міндіч-гейт”: удар по переговорах
Між раундами переговорів вибухнув масштабний скандал, який продемонстрував зловживання коштами, спрямованими на енергетику — сферу, яку Київ раніше використовував як аргумент для збільшення допомоги.
МВФ прямо наголосив: антикорупційна інфраструктура має працювати ефективно, інакше довіра донорів буде під загрозою.
Чи девальвують гривню?
На цьому тлі рекомендація МВФ щодо помірного послаблення гривні знову стала актуальною.
Навіщо це Україні:
- більші гривневі надходження від міжнародної допомоги, яка надходить у валюті;
- збільшення податків від експортерів;
- зменшення тиску на резерви НБУ.
Прогноз МВФ:
- 2026 рік: 45,4–45,6 грн/дол.
- 2029 рік: близько 50 грн/дол.
Фонд підкреслює: девальвація має бути плавною і контрольованою.
Але для українців це означає:
- прискорення інфляції;
- подорожчання імпорту, техніки, обладнання, пального;
- ризики політичної напруги.
Після лютого 2022 року НБУ спершу зафіксував курс, а згодом перейшов до режиму керованої гнучкості, що вже призвело до девальвації приблизно на 13%.
