Масштабна атака безпілотників на стратегічні об’єкти Російської Федерації призвела до безпрецедентного збою в енергетичній логістиці країни-агресора. За підрахунками агентства Reuters, станом на 25 березня 2026 року було паралізовано близько 40% нафтового експорту Росії, що еквівалентно втраті можливості відвантаження 2 мільйонів барелів сировини щодня. Головною причиною колапсу стала зупинка роботи найбільших портів на Балтійському морі — Приморська та Усть-Луги.
Ситуація у Фінській затоці наразі оцінюється як критична для російського танкерного флоту. За даними сервісів відстеження суден MarineTraffic, щонайменше 50 танкерів застрягли у морі, очікуючи на відновлення роботи терміналів, які постраждали від пожеж. Масштаби загоряння в порту Усть-Луга, де уражено резервуарний парк місткістю понад 500 вагонів-цистерн, настільки великі, що дим від пожежі фіксують спостерігачі з берегів Фінляндії за десятки кілометрів від епіцентру.
Окрім балтійського напрямку, серйозні проблеми спостерігаються і на півдні. Порт Новоросійськ, який є ключовим хабом на Чорному морі з потужністю 700 тисяч барелів на добу, також працює з перебоями після нещодавніх нальотів БПЛА. Це створює кумулятивний ефект, який загрожує зупинити стрімке зростання нафтових доходів Кремля, що спостерігалося на початку року через загострення конфлікту на Близькому Сході.
Ключові наслідки дронових атак на нафтову інфраструктуру РФ:
-
Втрата експорту: мінус 2 млн барелів нафти на добу;
-
Блокада Балтики: повна зупинка відвантаження в портах Приморськ та Усть-Луга;
-
Логістичний затор: понад 50 танкерів заблоковано у Фінській затоці;
-
Технологічні пошкодження: знищено стендери (пристрої наливу нафти) та резервуарні парки, відновлення яких може тривати місяці.
Експерти зазначають, що ці удари є вкрай вчасними, адже вони нівелюють вигоди РФ від високих світових цін на енергоносії. Поки Росія намагалася обходити санкції, фізичне знищення терміналів стало найбільш дієвим інструментом обмеження її воєнного бюджету.
