Національний банк України 11 грудня ухвалив рішення залишити облікову ставку на рівні 15,5% річних, утримавшись від подальшого зниження. Як заявив голова НБУ Андрій Пишний, регулятор змушений діяти обережно через зростання проінфляційних ризиків і невизначеність щодо майбутнього міжнародного фінансування України.
За словами Пишного, підтримання високої ставки забезпечує привабливість гривневих інструментів, сприяє стабільності валютного ринку та допомагає стримувати інфляційні очікування. НБУ прагне утримати інфляцію в межах цілі у 5% на середньостроковому горизонті, а для цього важливо зберігати передбачуваність монетарної політики.
Окремо голова Нацбанку наголосив на зростанні негативних інфляційних очікувань серед населення. Це пов’язано з тим, що офіційні 9,3% інфляції у листопаді значно відрізняються від динаміки реальних цін у магазинах і на ринках, які українці спостерігають щодня. Така диспропорція, за оцінками НБУ, підсилює ризики й може погіршити ситуацію у разі пом’якшення монетарної політики.
Фактично НБУ дав зрозуміти: різке зниження ставки може призвести до того, що банки почнуть зменшувати дохідність депозитів, що спричинить відтік коштів населення з банківської системи. А це, у свою чергу, може посилити тиск на ціни та валютний ринок.
Пишний нагадав, що від початку року Україна отримала $45,8 млрд міжнародного фінансування, а до кінця грудня очікується ще близько $5 млрд. Водночас подальші перспективи значно менш передбачувані. Переговори про підтримку на 2026–2027 роки тривають, і їх результат досі не визначений. За словами голови НБУ, саме ця невизначеність є ключовим стримувальним фактором для зниження ставки.
- Читайте також: Чи Нацбанк девальвує гривню на вимогу МВФ?
Регулятор прямо вказує: для пом’якшення монетарної політики необхідно мати гарантії щодо обсягів і строків міжнародної допомоги. Це стосується не лише традиційних кредитних програм, але й нової схеми фінансування, яку активно обговорюють у ЄС — зокрема, щодо репараційної позики та використання доходів від заморожених російських активів.
Серед основних економічних ризиків Пишний виділив:
- Зростання бюджетних витрат на оборону та відновлення, що збільшує навантаження на держфінанси.
- Можливі руйнації енергетичної інфраструктури, які підвищують собівартість виробництва і можуть обмежити промислову активність.
- Поглиблення міграційних тенденцій та дефіцит робочої сили, що вже впливає на ринок праці та інфляцію.
У НБУ також не виключають протилежного сценарію: якщо міжнародна допомога не буде узгоджена або її обсяги виявляться недостатніми, регулятор може не лише утримувати, а й підвищити облікову ставку, щоб зберегти макрофінансову стабільність.
Водночас у разі ухвалення позитивних рішень щодо зовнішнього фінансування та збереження контрольованої інфляції Нацбанк готовий повернутися до циклу пом’якшення політики. Це означає, що рішення щодо ставки у 2026 році фактично залежатимуть від результатів переговорів ЄС, США та міжнародних інституцій щодо довгострокового пакета підтримки України.
