Село Приморське, що у Василівському районі Запорізької області розташоване всього в п’яти кілометрах від лінії фронту. До постійних російських обстрілів люди тут звикли давно, тож продовжують поратися по господарству та підтримувати одне одного, – пише Суспільне.
Росіяни обстрілюють село Приморське з різного озброєння. Застосовують і артилерію, і РСЗВ, і дрони, розповідає місцева мешканка Лариса Рудакова.
“Спочатку було дуже страшно від обстрілів. На початку села постраждали люди: є і загиблі, і поранені були. У моєму будинку трішки дах побило, трішки вікна полопались, але чоловік там все залатав. Ми переживемо те, аби війна закінчилася”.
Жінка додає, що росіяни починають обстрілювати переважно зранку, та люди вже до цього звикли, якщо комусь потрібна допомога, завжди одне одного підтримують:
“У нас люди молодці, вони одразу приїжджають на допомогу, пишуть інформацію: у кого що сталося, що кому треба. Хтось безплатно, хтось своїми силами, а комусь грошима допомагають”.
Періодично через обстріли в селі Приморське виникають проблеми з електрикою та водопостачанням, зазначає Олександр Парасинюк: “Башта знаходиться на горі, а помпа — тут. Вода поступає в башту, а з башти вже розтікається. І як перебивають лінію електропередач, тоді немає води. Запаси робимо від початку війни, як по чотири-п’ять днів не було води”.
Олександр мешкає один. Каже, що дружина виїхала за кордон саме через обстріли. А він вдома підтримує порядок та порається по господарству: “Кури та нутрії є. Город є. Посадив картоплю, овочі, фрукти. З продуктами немає проблем”.
Попри обстріли люди не поспішають полишати свої домівки, а продовжують поратися по господарству та працювати, розповідає Лариса Рудакова:
“У селі люди працюють у фермерському господарстві “Мир”, багато їздять до Запоріжжя, де працюють. Добиратись важко, але транспорт їздить — маршрутки, попутники. Коли були обстріли, то багато виїхало на день-два, а потім назад повернулися”. “Не хочемо нічого, окрім миру та тиші”.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.