Уряд німецького канцлера Олафа Шольца отримав у понеділок вотум недовіри, що відкрив шлях до позачергових парламентських виборів 23 лютого. Несподіванкою такий розвиток подій не став: процес розвалу нинішнього уряду розпочався ще в листопаді і йшов ретельно вивіреною траєкторією. Головне питання тепер — який склад уряду Німеччина отримає у новому році і наскільки комфортним виявиться співіснування консерваторів, які лідирують у опитуваннях, із потенційними молодшими партнерами з коаліції.
Порівняно з Францією, де недавнє падіння уряду Мішеля Барньє, а до того ще двох кабінетів протягом останнього року незмінно перетворювалося на драму з непередбачуваним фіналом, у Німеччині шлях до відставки уряду було організовано з німецькою ретельністю. Процес розпочався після виходу з правлячої коаліції на початку листопада одного з партнерів, і вже тоді було відомо, що кабінет Олафа Шольца винесе вотум недовіри. Провідні партії країни та президент Франк-Вальтер Штайнмаєр навіть встигли заздалегідь погодити дату позачергових виборів, формальною прелюдією до яких і стало нинішнє голосування.
Легку інтригу подіям понеділка надавало лише те, що частина законодавців від вкрай правої Альтернативи для Німеччини (АдГ) відкрито заявляли про намір проголосувати за збереження уряду. Але зовсім не з любові до Олафа Шольца, а з тактичних міркувань — щоб ускладнити життя ймовірному наступному канцлеру Фрідріху Мерцю з правоцентристського Християнсько-демократичного союзу (ХДС), який, на думку АдГ, може ввести Німеччину у війну своєю ще більш рішучою, ніж соціал -демократи, підтримкою України Втім, навіть якби Олафа Шольца раптом вирішили підтримати усі 76 членів від АдГ, цього все одно не вистачило б, щоб запобігти відставці його уряду.
У результаті майже 400 членів Бундестагу проголосували за винесення уряду вотуму недовіри, 207 за те, щоб його кабінет продовжив керувати країною, ще 116 депутатів утрималися. Таким чином, падіння нинішнього кабміну стало фактом, що відбувся.
Голосуванню передувала 25-хвилинна промова канцлера, яка, по суті, стала передвиборчою. Назвавши позачергові вибори можливістю для виборців визначити новий курс Німеччини, канцлер Шольц запропонував зробити вибір між майбутнім, що передбачає зростання інвестицій (тобто проголосувати за соціал-демократів), та майбутнім, що передбачає скорочення витрат, яке, за його словами, обіцяють консерватори.
“Недалекоглядність може заощадити гроші в короткостроковій перспективі, але іпотека на наше майбутнє недоступна”, – зазначив канцлер, який минулого чотири роки поспіль був міністром фінансів у попередній коаліції з консерваторами. І звинуватив інші політичні сили у бажанні заблокувати необхідні Німеччини інвестиції.
Незважаючи на відсилання до майбутнього, багато в чому нинішні події підводять межу під недовгою епохою правління Олафа Шольца в Німеччині, хоча на період до виборів і до того, як у Німеччині сформують нову правлячу коаліцію, глава соціал-демократів продовжить керувати країною, хай і з приставкою «В. о.». При цьому Олаф Шольц, який є кандидатом партії в наступні канцлери, вже намітив перелік заходів, які він має намір провести в цей період. Так, політик уже анонсував ідею знизити податки на €11 млрд і збільшити дитячу допомогу, що покликане, зокрема, підвищити шанси партії на виборах у лютому. Крім того, Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) внесла до проекту своєї передвиборчої програми пункт, який може імпонувати широким верствам виборців, — про відмову від постачання Києву крилатих ракет Taurus. При цьому в партії зазначили, що загалом підтримують навчання українських солдатів та постачання Україні деяких видів озброєнь та техніки, але «з розсудливістю та почуттям міри».
Свою програму цього тижня офіційно презентують і ті, хто, згідно з усіма опитуваннями, має очолити майбутній уряд Німеччини — ХДС та їх баварський союзник Християнсько-соціальний союз (ХСС). Як випливає з уже оприлюднених фрагментів 79-сторінкової програми консерваторів, їхня передвиборча кампанія буде побудована на платформі зниження податків та посилення контролю над нелегальною імміграцією. Наприклад, ХДС/ХСС пообіцяли, що,
прийшовши до влади, скасують закон, ухвалений урядом Шольца, який надає іноземцям право на натуралізацію після проживання в країні протягом п’яти років, а також допускає подвійне громадянство. “Німецький паспорт стоїть наприкінці процесу інтеграції, а не на початку”, – йдеться у маніфесті.
Втім, наскільки консерваторам, які користуються популярністю у 32% німців, вдасться реалізувати задумане, поки що велике питання. Пану Мерцю та його однопартійцям ніяк не обійтися без створення коаліції, причому не з одним партнером, а, швидше за все, одразу з двома.
Другий рядок у рейтингах займає вкрай права АдГ з 18%, співпраця з якою в Німеччині, як і раніше, виключають для себе всі партії мейнстриму.
Отже, найімовірнішим партнером стануть ті самі соціал-демократи, котрі нині котируються на рівні 16%. Але ними консерваторам не обійтися. І це відкриває повернення у владу заодно і партії «Зелені», яка останнім часом стала все частіше наголошувати на схожості своїх зовнішньополітичних позицій з ХДС, особливо щодо більш рішучої допомоги Україні.
Щоправда, у внутрішній політиці у ХДС та передбачуваних партнерів є суттєві розбіжності. Зокрема, на відміну від «Зелених» та СДПН, ХДС/ХСС виступають за те, щоб ядерна енергетика залишалася «опцією» для Німеччини, і пропонують відмовитись від планів заборони на автомобілі з бензиновими та дизельними двигунами. Але головне: якщо Фрідріх Мерц не відкидає коаліції із «Зеленими», то лідер баварського ХСС Маркус Зедер заявив цього тижня, що накладе вето на такий альянс.
Всі ці обставини роблять процес формування правлячої коаліції після лютневих виборів вкрай скрутним, прирікаючи майбутніх переможців, як свого часу соціал-демократів, на пошук хитких та недовговічних компромісів із не найзручнішими партнерами.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.