Українські атомні електростанції зараз є останнім бастіоном енергосистеми країни. Після тривалих атак російських військ на енергетичну інфраструктуру саме Хмельницька АЕС і ще дві атомні станції забезпечують понад 60% всієї електроенергії України, — пише BBC Україна.
Голова «Енергоатома» Павло Ковтонюк пояснює, що Росія цілеспрямовано атакує підстанції, які з’єднують АЕС із мережею, прагнучи знеструмити ядерну генерацію.
«Це ядерний тероризм, адже без зв’язку між енергосистемою та АЕС безпечна робота станцій неможлива», — наголошує він.
Більшість неядерних електростанцій зруйновані або пошкоджені, тож атомні станції стали основою енергопостачання країни. Водночас найбільша АЕС України — Запорізька АЕС — наразі перебуває під контролем Росії, і хоча станція не виробляє енергію, її реактори потребують постійного обслуговування та охолодження, щоб уникнути аварій.
Українські співробітники, які раніше працювали на Запорізькій АЕС, розповідають про небезпечні умови: перевірки особистих гаджетів, допити, примусове обмеження ресурсів для охолодження реакторів. Подружжя Дар’я та Ігор втекли через окуповані території, зберігши життя і досвід, який тепер використовується на Хмельницькій АЕС.
Хмельницька АЕС працює під постійною загрозою атак, проте її турбінні зали забезпечують країну електроенергією. Водночас Запорізька АЕС, яка здатна виробляти енергію для країни розміром з Португалію, перебуває у «сплячому» режимі та контролюється російськими техніками.
Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) здійснює інспекції на Запорізькій АЕС, контролюючи ремонтні роботи та системи охолодження. Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гросс попереджає, що погіршення стану енергосистеми через бойові дії безпосередньо впливає на ядерну безпеку об’єктів.
Голова «Енергоатома» Павло Ковтонюк підкреслює, що наслідки можливого розплавлення активної зони на Запорізькій АЕС можуть перевищити масштаби Чорнобиля. Хоча вибуху не буде, забруднення може бути набагато масштабнішим, а довгострокові наслідки — катастрофічними для України та Європи.
Таким чином, атомні електростанції України залишаються критично важливими для енергетичної стабільності та безпеки країни. Їхнє майбутнє, особливо Запорізької АЕС, — ключовий фактор у будь-яких мирних домовленостях та планах відновлення енергетики.
