Правління Нацбанку ухвалило рішення про збереження розміру своєї облікової ставки на старому рівні 13%, що його голова Андрій Пишний пояснив зростанням інфляції.
Офіційний рівень інфляції у вересні досяг 8,6% і збільшувався у жовтні, за оцінкою НБУ.
За підсумками 2024 року Пишний спрогнозував підвищення інфляції на рівні 9,7%, що вище за 9% — закладені в останньому Меморандумі МВФ.
«У наступні місяці ціновий тиск зберігається через подальший вплив чинників з боку пропозиції продовольчих товарів, розширення бюджетних видатків, високих темпів зростання заробітних плат та збільшення енергодефіциту під час опалювального сезону. В результаті інфляція сягне 9,7% до кінця 2024 року. Водночас навесні 2025 року інфляція почне знижуватися. Уповільнення темпів зростання цін наступного року сприятиме виважена монетарна політика НБУ, послаблення зовнішнього цінового тиску, покращення ситуації в енергосекторі та збільшення врожаїв. Прогноз НБУ передбачає зниження інфляції до 6,9% наприкінці 2025 року та її приведення до мети 5% у 2026 році», – сказав він.
- Читайте також: Від 500 гривень за один раз до 20 тисяч. Клієнти Приватбанку скаржаться на масове зникнення грошей з рахунків
А також спрогнозував зростання ВВП України у 2025-2026 роках на рівні 4,3-4,6%.
Андрій Пишний також пообіцяв збільшення зовнішнього фінансування України.
«До кінця року очікується надходження понад 15 млрд доларів, з яких 4,8 мільярда — за програмою SPUR із Світовим банком за підтримки фінансування США. Крім того, досягнуто значного прогресу в підтвердженні майбутніх обсягів допомоги. Міжнародні партнери суттєво наблизилися до надання Україні безповоротної позички, забезпеченої доходами від знерухомлених російських активів, обсягом до 50 млрд доларів у рамках програми Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) Loans. Очікується, що цього року загальна сума міжнародного фінансування досягне 41,5 млрд. доларів, а наступного — 38,4 млрд. доларів», — уточнив він.
Він перерахував такі ризики військової економіки:
1. Виникнення додаткових бюджетних потреб, передусім підтримки обороноздатності.
2. Можливе додаткове підвищення податків, що, залежно від параметрів, може посилювати ціновий тиск.
3. Подальше пошкодження інфраструктури, насамперед енергетичної та портової, що обмежуватиме економічну активність та тисне на ціни з боку пропозиції.
4. Поглиблення негативних міграційних тенденцій та подальше розширення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці.
“Зберігається також ризик посилення геополітичної напруженості у світі на тлі війни на Близькому Сході, електоральних циклів в окремих країнах та спроб Росії сформувати коаліцію держав для конфронтації з демократичним світом”, – сказав Пишний.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.