Народна назва релігійного свята Преображення Господнє – Яблучний Спас. Православні та віруючі інших християнських конфесій щорічно відзначають це свято 19 серпня.
У чому сенс свята Преображення та його історія
Преображення – одне з двонадесятих свят, яке відзначається в одну й ту саму дату – 19 серпня (6 серпня за старим стилем). Днів святкування – сім, з 20 по 26 серпня. Але лише 19 серпня віруючі отримують послаблення у пості. Нагадаємо, що свято випадає на Успенський пост, який за суворістю не поступається Великому посту.
Про таку подію, як Преображення Господнє, йдеться у кількох Євангеліях: від Матвія (17 розділ, 1-6 вірші), Марка (9 розділ, 1-8 вірші), Луки (9 розділ, 28-36 вірші). Вони описують історію, коли Ісус Христос зійшов на гору Фавор разом зі своїми учнями – Яковом, Іваном і Петром – і перетворився перед ними. «Обличчя Його засяяло подібно сонцю, і одяг Його став сліпучо білим. І раптом з’явилися їм Мойсей та Ілля і почали розмовляти з Ним», – розповідає Матвій.
Святкувати Преображення почали у IV столітті, а можливо ще раніше. Саме в IV столітті за наказом римської імператриці Олени, матері Костянтина Великого, на горі Фавор було збудовано храм на честь Преображення Господнього. Згадка про свято зустрічається також у повчаннях святих Єфрема Сиріна та Іоанна Золотоуста. З VII століття до нас дійшло слово Преображення Господнє святого Андрія Критського.
Духовне значення свята Преображення Господнє
Обивателі часто не розуміють сенсу цього свята. Мета Преображення – це зміцнення учнів у вірі перед Голгофою, а чи не освячення плодів.
Як пише літургіст Бітбунов, Господь напередодні прийдешніх страждань почав відкривати учням те, що «Йому має йти в Єрусалим і багато постраждати від старійшин і первосвящеників і книжників, і бути вбитим, і третього дня воскреснути». Слова Вчителя сильно засмутили апостолів і особливо Петра, який почав перемовляти Спасителя, кажучи: «Будь милостивий до Себе, Господи! Хай не буде цього з Тобою!». Помітивши скорботу учнів і бажаючи полегшити її, Ісус Христос обіцяє деяким з них показати ту славу, яку Він зодягне після свого відходу.
Чому Преображення називають Яблучним Спасом
У день Преображення Господнього було прийнято приносити до церкви плоди нового врожаю для освячення. Ця традиція народилася у Греції, країні, яка однією з перших прийняла православ’я. Головним чином там освячували виноград.
На Русі виноград виріс тільки в південних районах і до цього часу не встигав, зате в яблук було надлишку. Оскільки у храмах освячували яблука, то саме свято Преображення Господнього у народі стали називати Яблучним Спасом.
Традиції Яблучного Спасу
Раніше віруючі 19 серпня приносили до церкви перші плоди свого врожаю, переважно яблука, для освячення. В даний час традиція освячення плодів збереглася, але практично всі, хто приніс до церкви плоди, після окроплення їх святою водою забирають продукти додому. Існувало повір’я, що до святкової дати є яблука небажано. Нібито той, хто не скуштував яблук до Спаса, отримає за дружину рум’яну красуню, а той, хто з’їв і не дочекався, доки врожай встигне, буде змушений терпіти поряд із собою плаксу.
Прикмети Яблучного Спасу
Наші пращури помітили, якщо в цей день погода буде непогожою, то буде йти дощ. У народі навіть ходила приказка: «Який другий Спас,така й зима». Дощ на Яблучний Спас 19 серпня вказував на те, що зима буде холодною. Тепла та сонячна погода були провісниками снігової, але теплої зими. А ось жовте листя у цей день вказували на швидке сильне похолодання.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.