Вперше в історії чемпіонат світу з футболу проводиться взимку, вперше — у пустелі та, по суті, в одному місті. Як все це позначилося на самій грі, чому вже в першому турі програли Аргентина та Німеччина, що відбувається з Мессі та Роналду, хто вже зараз схожий на фаворита змагань, а кому час збирати речі. Про все це в огляді подій першого туру чемпіонату світу-2022.
Чому програли Аргентина та Німеччина
Цьогорічний чемпіонат світу з футболу абсолютно унікальний, і справа тут не тільки в тому, що проводять його в пустелі, а поліцейські їздять верхи на верблюдах. Бували в історії мундіалів більш екзотичні і менш пристосовані для гри в м’яч місця. Наприклад, Південна Африка. Для вболівальників це був пекельний досвід, але для футболістів цілком звичний. Закінчилися національні чемпіонати, пройшли фінали кубків, гравці збірних сіли на місячні збори, підлікувалися, підтягнули фізику, провели по 4-5 контрольних матчів, зігралися, розучили домашні заготівлі, токсичних та травмованих відчепили та вийшли на старт. Все за відпрацьованим роками методом.
У Катарі негаразд. Фінальний турнір проводиться не просто взимку, а в середині сезону. На підготовку – тиждень. Зібралися, трохи побігали і в бій! Футболісти свіжі, з початку сезону найзавантаженіші з них провели трохи більше 20 матчів, а не під 60, як за повний сезон. Поля рівні, футбольна погода. На аренах не спекотно. Кондиціонери працюють так, що можна застудитися. В іспанців перед першою грою навіть хтось захворів.
А ще дозволено аж п’ять замін, у разі форс-мажору — і всі шість. Тренери цим користуються, благо у заявці тепер 26 футболістів. І час до фінального свистка тягнути, як раніше, вже не вийде – додадуть хоч 15, а хоч і всі 27 хвилин!
Уявляєте, як у умовах збільшується інтенсивність гри. Особливо у перших турах. Чому саме у перших турах? Все просто, з 32 команд приблизно половина чітко усвідомлює, що до Катару вони приїхали на три гри і в них мають показати все, на що здатні, бо іншого випадку вже не буде.
І ось саудівці, японці, корейці, канадці, тунісці, марокканці мчать уперед, кидаються на кожен м’яч із полум’ям у погляді, не шкодуючи ні своїх, ні чужих. Щоб викластись за ці три ігри повністю, а там як вийде.
Вийдуть із групи – герої! Не вийдуть — усі бачили, ми старалися, не вийшло, та й не соромно.
А фаворити та ті, хто одразу за ними, приїхали грати 5-6-7 матчів, і їм потрібно розкласти сили на весь турнір, бо від них чекають саме на це. Ось через такий раціоналізм і трапляються найнесподіваніші результати, а зовсім не через усі улюблені «недооцінки суперника».
Аргентина – Саудівська Аравія – 1:2. Німеччина – Японія – 1:2. Сюжети під копірку. Очевидна різниця в класі, яка виливається в переважну перевагу лідера в першому таймі з безліччю невикористаних моментів, в результаті трансформується лише в один гол, та й той з пенальті. У перерві німецький та аргентинський тренери цілком адекватно, як їм здається, пояснюють своїм, як малою кров’ю на класі дотиснути суперників, зберігши сили та уникнувши непотрібних травм.
А тим часом тренер саудівців – Ерве Ренар, француз у стильній білосніжній сорочці, на відео, що з’явилося в мережі вже після матчу, репетує на своїх: “Мені соромно за вас, вашій країні соромно за вас, вийдіть і помріть на полі!”
Команди виходять на поле, і все перевертається. Досить випадковий гол у відповідь неймовірно надихає андердогів, вони раптом розуміють, що в цей вечір і в ці хвилини вони можуть створити величезну історію свого життя. А їхні суперники розгублені і вже не можуть зібратися та завестися, щоби показати максимум. Відчайдушна відвага б’є клас!
Про ті ж граблі ледь не вбилися бельгійці та португальці. Перші опинилися в цей конкретний день гірше за канадців і перемогли зовсім випадково. Спочатку Альфонсо Девіс не зміг пробити м’ячем з пенальті повз величезного бельгійського воротаря Тібо Куртуа, а потім Міші Батшуайї, який потрапляє у ворота тільки у великі свята, блискуче використав шанс, створений йому партнером.
Збірна Португалії виглядала краще за бельгійців і загалом контролювала гру, але в якийсь момент вирішила, що вже все, перемога здобута, і ледве за це не поплатилася.
Португальців, які вирішили зіграти на класі та мінімалках, від великих неприємностей врятувала всесвітня популярність Кріштіану Роналду. Дуже сумнівним був пенальті, але саме на цього чекали 600 мільйонів передплатників Рона!
Пенальті, несподівана фора у два м’ячі і те, що ганський футболіст на 12-й доданій хвилині послизнувся, врятувало збірну Португалії від втрат. Інакше була б ще одна сенсація.
І хто тепер фаворити?
Робити висновки після першого туру – справа невдячна. Не раз бувало, що ті, хто чудово почав, навіть не виходили з групи або вилітали в першому колі плей-офф. Скалками в пам’яті сидять 1986 і 2012 роки. У першому випадку блискуча перемога збірної СРСР у дебютному матчі над сильною Угорщиною – 6:1, а потім трагічний виліт від Бельгії – 3:4. У другому — 4:1 із чехами та невихід із групи на Євро.
Буває і навпаки. У тій же Південній Африці у 2010 році у першому матчі команда Іспанії програла під виття вувузел Швейцарії (0:1), а потім стала чемпіоном світу.
Поразки Німеччини та Аргентини не відправляють їх додому, як і великі перемоги Англії, Франції та Іспанії не гарантують цим збірним вихід із групи. Хоча тепер і важко повірити в це.
Якщо судити з перших матчів, то, окрім п’яти збірних, дійти до фіналу здатні Бразилія, Португалія і, можливо, Нідерланди. Зупинимося на шансах цих команд докладніше.
Німеччина: Ніклас Фюллькруг, а хто це?
У жодному стані не була ця збірна, на будь-якому турнірі вона завжди в числі претендентів на перемогу. Однак перша гра показала слабке місце команди – відсутність у її складі центрфорварду.
У німців завжди були забивні центральні нападаючі. Так влаштовано їхню гру. Центрфорвард на полі, щоб вирішувати, чи перетворювати тиск потужної німецької машини на результат. Так робили Уве Зеллер, Герд Мюллер, Олаф Бірхофф, Руді Феллер, Юрген Клінсманн. І далеко не найзірковіший Мирослав Клозе ще зовсім недавно справно робив свою гольову справу, наколотивши на чотирьох чемпіонатах світу аж 16 м’ячів. Що є абсолютним рекордом чемпіонатів світу.
Сьогодні Німеччина має чудового воротаря, який вміє грати ногами, як надійний стовп оборони, що дає команді можливість тримати високу лінію захисту, високо пресингувати і контрпресингувати. За великим рахунком немає особливих проблем і в опорній зоні. Головний козир нинішньої німецької збірної — це, можливо, найкращий у світі набір швидких, молодих і технічних гравців атаки: Кімміх, Гнабрі, Мусіала, Зане, Хаверц.
Але всім цим атакуючим гравцям потрібні свобода та простір. Вони чудово біжать, тягнуть м’яч, обігрують на швидкості, але в позиційній атаці, при щільній та низькій обороні натикаються на стіну захисників, плутаються і не можуть її пробити. У матчі з японцями німці щоразу доставляли м’яч у штрафний майданчик суперника, але так і не змогли завдати вирішального удару.
Збірна Японії взагалі наочно показала, де саме ця Німеччина вразлива і як із нею боротися. Хансу-Дітеру Фліку доведеться щось терміново вигадувати, тому що суперники по плей-офф будуть набагато досвідченішими (впевнений, що Німеччина все ж таки вийде з групи), а Ніклас Фюлкруг поки не здається людиною, здатною проблему центрфорварда вирішити.
Доля Німеччини, як і раніше, в її руках, але тепер їй потрібно обігравати Іспанію, яка влаштувала в першому турі найяскравіше шоу — 7:0 з Коста-Рикою.
Іспанія: урок масового гіпнозу, або «неотики-така»
Здивував навіть не рахунок, а те, як він був здобутий. Іспанці зробили у цьому матчі якесь нелюдське число передач (1076), встановивши новий рекорд чемпіонатів світу. Від такого калейдоскопа у костаріканців закрутилася голова, їх почало нудити, вони втратили орієнтування і впали в транс. Забив навіть Альваро Мората! Тікі-така повертається? Чи це «неотики-така»? І ось із цією витонченою психотронною зброєю тепер доведеться якось розбиратися твердолобою бундестим. Сподіватимемося, що німці виявляться менш навіюваними і гіпнозу не піддадуться. Не хотілося б так рано втратити.
Ну а якщо серйозно, матч зі збірною Німеччини покаже, що насправді є нинішня Іспанія. Поки що очевидно, що це дуже талановита та технічна команда з абсолютно індивідуальним почерком. Але водночас дуже молода і, як здається, легковажна. А що в неї з характером — поки що зовсім не ясно. Як поведуться маленькі вундеркінди, коли потрібно буде зламувати щільну і добре організовану оборону або навіть відіграватися на зубах?
Англія: золоте покоління має шанс, але…
А ось час збірної Англії настав. Зараз або ніколи. Золоте покоління англійського футболу має нарешті здобути велику перемогу. У англійців не лише найдорожчий, а й найглибший склад. На заміну входять: Решфорд, Фоден, Гриліш… Керують грою найрозумніший Харрі Кейн і напрочуд холоднокровний для свого віку Джуд Беллінгем. У чудовій формі «канонір» Букайо Сака.
Але, як це в англійців заведено, головна їхня проблема — вони самі. Гарет Саутгейт не просто консервативний. Під демонстративним консерватизмом він приховує повну відсутність ідей.
Недарма ж в Англії обговорювали пропозицію включити до тренерського штабу національної збірної Саріну Вігман-Глоцбах — тренера жіночої футбольної збірної Англії, яка призвела команду до золота на останньому чемпіонаті Європи. На думку ЗМІ, Саутгейту допомога не завадила б.
А ще англійці надто багато відволікаються, витрачають увагу та сили на боротьбу з вітряками, при цьому абсолютно ігноруючи думку та права господарів цих млинів. То вони вимагають, щоб перед іграми всі неодмінно вставали на коліна, то погрожують поїхати додому, якщо їм не дозволять нарядитись у райдужні пов’язки… Звичайно, похвально, що Маркус Решфорд замість курити кальян чи пити шампанське в Монте-Карло, витрачає час на роздачу безкоштовних обідів школярам, за що навіть удостоївся ступеня доктора Манчестерського університету, ось тільки у футбол він тепер грає все гірше та гірше.
Ігрова проблема англійської збірної, і вона давно всім, крім Саутгейта, очевидна, це Харрі Магуайр. Футболіст, який за кількістю мемов перевершив у «Манчестер Юнайтед» навіть неймовірного Філа Джонса і переважно полірує в клубі лаву, у збірній Англії посідає ключове місце в обороні. І це при не найнадійнішому Джоні Стоунзі і здатному нажарити на рівному місці Люке Шоу. Ставити Харрі в центр оборони — все одно, що розтяжку проти злодіїв у себе на городі. Рано чи пізно ти сам за неї зачепишся, і тоді буде вже не до моркви.
Аргентина: а Мессі справді лідер?
Аргентині відверто не пощастило. Три голи, скасовані через офсайди, один з яких був міліметровим, здатні збентежити і холоднокровнішу команду. Аргентині потрібен був лідер, який не просто відчує біду, що насувається, а й доведе це до партнерів. Усіх заспокоїть, притримає м’яч, знайде слабкі місця в обороні суперника, використовує їх. Усього це очікували від Лео Мессі. Але він просто на це не здатний.
Складається враження, що стати неформальним лідером роздягальні Мессі так і не зміг. А вирішити все на полі самотужки він уже не може, та й раніше у збірній у нього це погано виходило.
На чемпіонаті світу у ПАР Дієго Марадона, який тоді тренував збірну Аргентини, перед матчами давав таку просту установку: «Віддавайте м’яч Мессі, він знає, що з ним робити». Вони віддавали та зупинялися дивитися футбол. Лео ліз напролом, упирався, падав… Але нічого путнього з цього не вийшло.
Магія та харизма Мессі не дають партнерам взяти гру на себе. І це величезна проблема Аргентини. Думаю, із групи вона вийде, але далеко не пройде.
Португалія: Роналду час прогнутися
Схожа проблема у Португалії. Кріштіану Роналду неймовірно заряджений на перемогу у кожному матчі, та що там, у кожному епізоді. Але за всієї його унікальної фізіології, нещадної роботи та пристрасті йому вже 37 років. А за кілька місяців буде 38! Роналду поважчав і втратив у різкості, але, як і раніше, хоче бути кращим і найяскравішим на полі.
Розмовляти з такими людьми марно, вони повинні самі зрозуміти, коли вже настав час «прогнутися під мінливий світ» і змінити свою роль на полі. І тоді він ще довго зможе бути не лише корисним, а й безцінним для своєї національної команди, в якій цього разу багато й інших зірок.
Бразилія, Франція і все-все-все
Бразилія за першим матчем виглядає очевидним фаворитом чемпіонату. Грали дуже надійно та зберегли сили, тож починають турнір майбутні чемпіони. Серби трималися хвилин 70, але потім стали і були знищені. 2:0 – це ще дуже гуманно.
Два голи Рішарлісона не здивували. Ті, хто дивиться Англійську прем’єр-лігу (АПЛ), давно знають, що він у повному порядку. Довго вважалося, що бразильець має проблеми з технікою, але другий гол у ворота Сербії має закрити це питання назавжди.
Після гри надійшло повідомлення про травму Неймара. І це справді дуже серйозно. Неймар – ключовий футболіст у нинішній збірній Бразилії. Без нього їм чемпіонами не стати
Франція зазнає кадрових втрат, але за рахунок довжелезної лавки поки що їх цілком компенсує. Австралійці, навіть незважаючи на те, що відкрили рахунок, перевірити чемпіонів світу на міцність не змогли. Дуже вже це різної ваги команди. За Францією треба ще стежити, щоб зробити якісь висновки.
Як і за Нідерландами. З групи вони, безумовно, вийдуть, а ось далі багато залежатиме вже не стільки від них, скільки від суперника. Але серйозного потенціалу у боротьбі за перше місце вони поки що не демонструють. І насамперед в атаці.
А ось Бельгія, незважаючи на перемогу у першій грі, розчарувала. Серед потенційних претендентів нагород у бельгійців зараз найнерівніший склад. Поряд із суперзірками Тібо Куртуа та Кевіном де Брейне у складі бельгійців два «дідусі» — Вертонген та Алдервейрелд. Обидва давно їдуть із ярмарку. Рівень АПЛ вони не тягнули три роки тому. Еден Азар – жахливий! Лукаку, навіть якщо і видужає, то форму набрати не встигне. У нього це відбувається тепер дуже довго. Дріс Мертенс — 35. А Батшуайї більше відомий своїми промахами, ніж голами. Золоте покоління бельгійців, непогано пошумівши, йде. Дякую їм, і до побачення!
Напередодні розпочався другий тур групового етапу. Іран та Сенегал здобули перемоги та повернулися у гру. Чекаємо захоплюючих сюжетів, нових сенсацій, відкриттів, яскравих емоцій та тем для роздумів. Поки що все складається дуже цікаво.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.