Наближається четверта річниця повномасштабного вторгнення РФ, а лінія фронту розтягнута більш ніж на тисячу кілометрів. На тлі повільного прогресу дипломатії дедалі більшу роль у війні відіграють технології та нові види озброєнь — ракети великої дальності, винищувачі західного зразка та масове застосування безпілотників.
Далекобійні ракети: український «Фламінго» і російський «Орешник»
Україна продовжує застосовувати надані партнерами ATACMS і Storm Shadow/SCALP, але паралельно розвиває власне виробництво.
Ключова новинка — українська крилата ракета великої дальності «Фламінго», розроблена компанією Fire Point. За оприлюдненими характеристиками, вона може вражати цілі на відстані до 3000 км, розвиває швидкість до 900 км/год та несе боєголовку масою понад тонну. Це відкриває можливості для глибоких ударів по військовій інфраструктурі РФ без обмежень, які зазвичай накладають західні партнери.
Росія, своєю чергою, застосовує нову балістичну ракету «Орешник» із заявленою дальністю до 5500 км. Її особливість — дуже висока швидкість і розділення боєголовки на кілька елементів під час фінального етапу польоту, що ускладнює перехоплення.
F-16 проти «Сухих»: роль авіації
Україна вже отримала частину з обіцяних винищувачів F-16 від країн НАТО. Попри те, що це літак попереднього покоління, для українських ВПС це якісний стрибок після МіГ-29.
F-16 активно використовують для:
- посилення ППО;
- перехоплення крилатих ракет;
- точкових ударів по наземних цілях.
Водночас Росія має чисельну перевагу завдяки літакам сімейства Су-30, Су-34, Су-35 та ракетам великої дальності класу «повітря–повітря». Через потужну ППО обох сторін класичні повітряні бої майже не відбуваються — авіація працює з великої дистанції.
Дрони як головна зброя війни
Безпілотники стали визначальним інструментом цієї війни.
Україна, за оцінками західних ЗМІ, виробляє до 4 мільйонів дронів на рік — від дешевих FPV до морських і далекобійних апаратів. Вони застосовуються для розвідки, наведення, ударів по техніці та об’єктах у глибокому тилу РФ.
Росія наростила виробництво власної версії іранських «шахедів» — «Герань-2», які масово застосовує для ударів по українських містах та інфраструктурі. За оцінками аналітиків, РФ виробляє тисячі таких дронів щомісяця.
Обидві сторони експериментують із новими типами БпЛА, включно з моделями на оптоволокні, автономною навігацією та стійкістю до РЕБ.
Штучний інтелект — наступний етап
Новим напрямком технологічної гонки стає використання штучного інтелекту в озброєннях. Йдеться про автономне наведення дронів, порівняння зображення з картою маршруту та мінімальну залежність від оператора чи супутникового зв’язку.
І Україна, і Росія вже працюють над такими рішеннями, однак повністю ефективні системи ще перебувають у стадії розробки.
Війна дедалі більше переходить у площину технологічного протистояння. Якщо раніше вирішальними були артилерія та танки, то сьогодні результат на полі бою дедалі частіше визначають ракети великої дальності, винищувачі західного зразка та масове застосування дронів.
