Впродовж минулого тижня російська терористична армія практично щоденно атакувала Запоріжжя, потужні вибухи стали причиною руйнувань промислових підприємств, багатоповерхових та приватних будинків, через прильоти постраждало кілька десятків мешканців міста.
Як повідомили у прес-службі поліції Запорізької області, для здійснення обстрілів росіяни застосовували фугасні авіабомби ФАБ-500 з УМПК (модулем керування).
Які характеристики мають ФАБ-500 з УМПК
- Точність влучення бомби за умови видимості супутників не перевищує 8 метрів. Зазвичай близько 15 метрів.
- УПМК у польоті орієнтується на сигнали Глонас, GPS, Beidou
- УПМК має інерційну систему із низькою точністю. Передустановки інерційної системи виконуються під час передпускової підготовки на підставі координат у точці зльоту.
- Скидання бомби здійснюється з висоти 10-12 кілометрів, але не нижче 1 кілометра.
- Дальність польоту бомби з висоти 10 км дорівнює 55 км. З висоти 12 км максимум 60 км.
Як боротися із керованими авіабомбами ФАБ-500 з УМПК?
Саму бомбу вразити в повітрі практично неможливо, тому єдиним варіантом боротьби ФАБ-500 є враження носіїв керованих авіабомб – літаків Су-34.
Літак, що знаходиться на висоті 10-12 тис. метрів і на відстані 40-50 км в тилу ворога можуть збити лише кілька типів ЗРК, що є в Сил оборони України. Насправді, на це здатні тільки Patriot і SAMP/T.
Patriot, якщо використає ракету MIM-104D/E, може збити ціль на відстані 160 км. Комплекс SAMP/T використовує менш потужну ракету Aster 30 з максимальною дальністю близько 140 км.
Принцип наведення у американського та європейського комплексів різний. Так, Patriot використовує багатофункціональну радіолокаційну станцію для наведення ракет MIM-104D/E де встановлена напівактивна головка самонаведення. Станція AN/MPQ-53 виявляє та наводить ракету на ціль на всій дальності польоту для забезпечення точного влучання.
Франко-італійська система SAMP/T використовує ракети Aster 30 де встановлена активна головка самонаведення, яка забезпечує незалежне захоплення цілі від радіолокаційної станції комплексу. Під час більшої частини польоту, радарна станція теж має супроводжувати ціль та корегувати ракету по каналу зв’язку.
Якщо розгорнути ці комплекси поблизу лінії фронту – теоретично забезпечимо прикриття сухопутних сил в обраному районі. Але є суттєві ризики. Доставити ЗРК на позиції приховано – малоймовірно, адже ворог постійно має розвідувальні БПЛА в небі над лінією зіткнення. А виявлений комплекс стає вразливим для ствольної та реактивно артилерії противника, баражуючих боєприпасів “Ланцет”. Тож перед тим як везти у прифронтову зону ці ЗРК потрібно зачистити небо над фронтом від російських розвідувальних БПЛА.
Через ці ризики, ймовірно, Збройні Сили України і не перекидають під Запоріжжя далекобійні ЗРК. Поки що.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.