Ще у березні 2022 року, після запровадження військового стану в Україні, керівництво державного концерну “Укрзалізниця” наказами по підприємству змінило систему оплати праці відмінивши переважну більшість доплат та премій.
Позбавлення премій та доплат українських залізничників стало грубим порушенням Колективного договору та Галузевої угоди.
Наслідком таких рішень стало те, що рівень середньої зарплати на “Укрзалізниці” став набагато меншим (15-20%) ніж в середньому по Україні.
Відбувалися ці події на фоні мовчазної згоди профспілки залізничників та транспортних будівельників України, представники якої повинні захищати права співробітників галузі.
Згодом в мережу потрапило підтвердження того, що профспілка залізничників і транспортних будівельників України погодила позбавлення працівників залізниці їхньої заробітної плати в частині виплат матеріальної допомоги на оздоровлення.
Дивно, але після того як профспілка та її очільник Олексій Семерунь дали згоду на припинення виплати матеріальної допомоги на оздоровлення, представники організації рекомендували залізничникам звертатися з позовами до АТ “Укрзалізниця” та добиватися поновлення виплат у суді.
Влітку 2024 року, керівництво “Укрзалізниці” виплату “оздоровчих” поновило, але замість суми в розмірі посадового окладу, виплата була обмежена 30 відсотками, що також порушувало Колективний договір та Галузеву угоду.
У вересні 2024 року, представники профспілки вирішили звернутися до адвокатського об’єднання “Гвоздій та Оберкович” з метою оскарження протизаконних рішень АТ “Укрзалізниця” у суді.
Свої послуги юристи оцінили в більше ніж 600 тисяч гривень і їх потрібно було якось сплачувати.
Профспілка залізничників ухвалила “геніальне” рішення – розподілити суму витрат між профспілковими організаціями української залізниці.
Варто зазначити, що фонди профспілкових організацій формуються із профспілкових зборів, які кожного місяця сплачує кожен працівник “Укрзалізниці”.
Чим скінчиться розгляд позову профспілки до керівництва “Укрзалізниці” – невідомо, але у всій цій історії зрозуміло одне, спочатку профспілка дає згоду на відміну законних виплат матеріальної допомоги на оздоровлення, а на третій рік абсолютного свавілля робить спробу вирішити це питання у судовому порядку витративши сотні тисяч гривень на адвокатів.
Доводиться констатувати факт того, що профспілка залишається маріонетковою організацією, якою насправді керує директорат УЗ, вона не справляється зі своєю основною функцією – захистом прав залізничників.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.