Нічне засідання Європейської ради в Брюсселі завершилося гучним скандалом. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заблокував виділення Україні критично важливої позики у розмірі 90 млрд євро, висунувши ультиматум: «Немає нафти — немає грошей». Більшість лідерів ЄС розцінили це як прямий шантаж інституцій союзу.
Нафтовий вузол: чому Орбан зупинив транш?
Причиною демаршу Будапешта стала зупинка транзиту російської нафти через нафтопровід «Дружба». Угорська сторона звинувачує в цьому Україну, хоча факти свідчать про інше:
-
Російські атаки: Нафтопровід «Дружба» був атакований Росією вже 23 рази.
-
Обіцянка Зеленського: Президент України публічно заявив, що ремонтні роботи будуть завершені протягом 6 тижнів, попри постійну загрозу нових обстрілів.
-
Допомога ЄС: Єврокомісія вже виділила технічну та фінансову підтримку Україні для відновлення магістралі.
Реакція Брюсселя: «Угода буде реалізована за будь-яких обставин»
Президент Європейської ради Антоніу Кошта на пресконференції після засідання висловився максимально жорстко. Він нагадав, що рішення про кредит було ухвалено консенсусом ще в грудні 2025 року, і зараз Угорщина порушує взяті на себе зобов’язання.
«Ніхто не може шантажувати Європейську раду чи інституції ЄС. Поведінка Угорщини є абсолютно неприйнятною. Те, що «Дружба» не працює — це відповідальність Росії, яка її нищить, а не України», — наголосив Кошта.
Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтримала цю позицію, запевнивши, що механізм надання 90 млрд євро буде знайдено навіть у разі подальшого спротиву Орбана.
Несподіваний союзник: позиція Італії
Єдиною серед лідерів, хто висловив певне розуміння позиції Будапешта, стала прем’єрка Італії Джорджа Мелоні. Вона зазначила, що зупинка постачання енергоносіїв є критичною для економіки окремих країн-членів, що дещо дисонує з загальним засудженням Орбана іншими лідерами (зокрема Франції та Німеччини).
Чому це важливо зараз?
Блокування 90 млрд євро відбувається на тлі:
-
Війни в Ірані: Яка вже підняла ціни на нафту Brent вище $108 за барель.
-
Загроз Трампа: Щодо можливого скорочення допомоги Україні.
Для Києва ці кошти є «фінансовим щитом», який має забезпечити виплату пенсій (включно з обіцяними 1500 грн у квітні) та функціонування економіки у 2026 році.
