Американська спецоперація з захоплення президента Венесуели, відома як «Абсолютна рішучість», пройшла успішно завдяки ретельній підготовці та масштабному залученню сил. Хоч фактично для захоплення президента діяла невелика група спецпризначенців, у операції були задіяні понад 150 літаків і безпілотників, авіаносець, універсальний десантний корабель і численні допоміжні підрозділи.
Американські командири вивчали досвід невдалих операцій, таких як висадка в Могадішо (1993 рік) і спроба захоплення аеродрому Гостомель (2022), щоб уникнути помилок у плануванні та координації.
Потужний супротивник
Боліваріанські збройні сили Венесуели налічують близько 123 тисяч військових. На озброєнні є винищувачі F-16 американського виробництва та російські Су-30МКВ, а також системи ППО: С-300ВМ, Бук-М2Е, С-125 «Печора» і переносні ПЗРК.
Ці сили могли створити серйозну загрозу для будь-якої висадки, проте американські F-22 та F-35, бомбардувальники B-1B і літаки радіоелектронної боротьби EA-18G Growler забезпечили перевагу у повітрі та підтримку дій спецназу.
Попереднє ураження об’єктів та ППО
Перед висадкою гелікоптерів з спецпризначенцями ВПС США завдали ударів по ключових об’єктах: військових базах, аеродромах та позиціях ППО, включно з головною базою Fuerte Tiuna у Каракасі та комунікаційним комплексом на Серро-Ель-Волькан.
Удар порушив координацію венесуельських сил, пошкодив транспортно-зарядні машини ЗРК, системи зв’язку та електропостачання, що мінімізувало ризик опору під час операції.
Роль авіації та спецназу
Група гелікоптерів включала ударні AH-64E Apache, транспортні UH-60M Black Hawk та CH-47 Chinook. Вони діяли на низьких висотах, щоб уникнути вогню ППО.
Супровід здійснювали літаки F-22 та F-35, які контролювали повітряний простір і перешкоджали підняттю винищувачів противника. Безпілотники RQ-170 Sentinel та літаючі радари E-2 Hawkeye забезпечували розвідку, а літаки радіоелектронної боротьби знижували ефективність ППО.
Захоплення президента та розвідка
Операція вимагала не лише потрапляння у резиденцію Мадуро, але й його безпечного захоплення без втрат серед спецназу.
Спецпідрозділ відпрацьовував дії на макеті резиденції президента в США, а американська розвідка стежила за Мадуро протягом кількох місяців, використовуючи супутники, літаки-шпигуни та кіберможливості.
План тримався у суворій таємниці, навіть Конгрес не був проінформований, щоб уникнути витоків. Оптимальні умови для висадки визначалися погодою, світлом і розташуванням сил противника.
Результат операції
Вся спецоперація тривала 2 години 20 хвилин, підготовка до неї — місяці. Загинули близько 40 венесуельців, військових і цивільних, але серед американських сил втрат не було.
Успіх операції став результатом високотехнологічної авіації, ефективної розвідки та підготовки спецназу, що дозволило США досягти мети навіть проти сильного противника.
