За перші два місяці 2026 року Китай імпортував понад 790 тонн срібла, встановивши у лютому абсолютний історичний рекорд для цього місяця — 470 тонн. Такий ажіотаж спричинив дефіцит на внутрішніх біржах та змусив трейдерів переплачувати за метал на міжнародних ринках.
Чому Китай «вигрібає» срібло?
Ситуація зумовлена двома потужними факторами:
1. Податковий дедлайт для «зеленої» енергетики
Виробники сонячних панелей (які споживають 20% світового срібла) намагаються виробити та відвантажити якомога більше продукції до 1 квітня 2026 року. Саме в цей день уряд КНР скасовує експортні податкові пільги. Це змусило заводи працювати на межі можливостей, скуповуючи весь доступний метал.
2. Срібло як «золото для бідних»
Через стрімке ралі ціна на золото сягнула психологічної позначки 5000 доларів за унцію, ставши недоступною для пересічного китайського інвестора. Срібло по 70 доларів за унцію сприймається як вигідна альтернатива.
-
В центрі торгівлі Шуйбей (Шеньчжень) попит на злитки від 20 г до 1 кг зріс утричі.
-
Запаси дилерів у цьому регіоні досягли рекордних 300 тонн.
Глобальна реакція та арбітраж
-
Гонконгський вузол: Трейдери активно використовують Гонконг для перепродажу металу на материк, оскільки премія там сягала 8 доларів за унцію.
-
Лондонський спокій: Попри китайський попит, глобального краху в Лондоні не сталося завдяки розпродажу запасів біржових фондів (ETF), які викинули на ринок понад 1900 тонн срібла.
