Держсекретар США Марко Рубіо здійснює своє перше закордонне турне, що включає п’ять країн Латинської Америки – Панаму, Сальвадор, Коста-Ріку, Гватемалу та Домініканську Республіку. Зовнішньополітичний дебют Рубіо покликаний зміцнити позиції США у зоні їхніх стратегічних інтересів та продемонструвати новий наступальний стиль американської дипломатії. Першим успіхом нового глави Держдепу стало запевнення влади Панами, що їхня країна вийде з китайського мегапроекту «Пояс і шлях». Таким чином, тиск нової адміністрації США, яка раніше заявила про претензії на Панамський канал, дозволило їй завдати іміджевого удару по глобальних амбіціях Пекіна і створити прецедент перетягування країн «світової більшості» на бік Вашингтона.
Турне Марко Рубіо Латинською Америкою, що почалося минулої суботи, триватиме до четверга і стане його дебютом у ролі голови Держдепу, який проводить дипломатичну розвідку боєм у традиційній зоні впливу США.
Головними цілями поїздки держсекретаря названо розвиток співпраці з країнами регіону у боротьбі з нелегальною міграцією, злочинністю та контрабандою наркотиків, а також протидія Китаю.
Як випливає з офіційної заяви Держдепу, Марко Рубіо вирушив до Латинської Америки «просувати принцип зовнішньої політики адміністрації Трампа “Америка насамперед” за допомогою зміцнення національної безпеки США, захисту американських кордонів та посилення економічного процвітання».
Сам новий глава Держдепу США, син емігрантів з Куби, у своїй статті для газети The Washington Post назвав вибір регіону для своєї першої закордонної поїздки невипадковим, зазначивши, що зовнішня політика США тривалий час була невиправдано зосереджена на інших регіонах світу.
В результаті, як вважає Марко Рубіо, у Латинській Америці для Вашингтона накопичилося багато проблем, які потребують негайного вирішення, щоб відновити американське лідерство, що похитнулося.
Величезний інтерес до місії Марко Рубіо викликала та обставина, що першим пунктом його поїздки була обрана Панама — країна, до якої прикута увага всього світу, після того, як президент Трамп, який повернувся до Білого дому, оголосив про свій намір повернути США контроль над Панамським каналом.
Пентагон почав спорудження Панамського каналу в 1904 році, в 1920 він був введений в дію, проте в 1977 президент-демократ Джиммі Картер підписав договір про передачу управління каналом панамській владі з 2000 року, що в результаті призвело до втрати контролю над ним США.Угода Панамським каналом передбачала його нейтральний статус і доступність цього найважливішого транспортного маршруту на користь світової торгівлі.
На сьогоднішній день США користуються Панамським каналом більше, ніж будь-яка інша країна світу, проте при цьому президента Трампа категорично не влаштовують високі тарифи за проходження суден по цій транспортній артерії, встановлені панамською владою, а також активна присутність в інфраструктурі каналу китайських компаній.
У той час як президент Трамп підвісив над владою Панами загрозу втрати ними контролю над стратегічною транспортною артерією, спецпредставник США Латинської Америки Маурісіо Клавер-Кароне назвав метою візиту в цю країну держсекретаря Рубіо протидію китайському впливу.
«Ми бачимо зростаючу повзучу присутність китайських компаній у всій зоні Панамського каналу — від портів та логістики до телекомунікаційної та іншої інфраструктури. Це дуже тривожно не тільки для національної безпеки США, а й для національної безпеки Панами та всієї Західної півкулі»,— заявив Маурісіо Клавер-Кароне.
«Це ключове питання. Тому що в сухому залишку йдеться про ключовий, важливий, стратегічний актив. І, зрозуміло, якщо XXI століття буде століттям Америки, золотим віком Північної та Південної Америки, то цей стратегічний актив не може перебувати під контролем Китаю ні де-факто, ні де-юре», – додав він.
Переговори Марко Рубіо із президентом Панами Хосе Раулем Муліно, судячи із заяви Держдепу, пройшли на підвищених тонах. «Рубіо поінформував президента Муліно, що президент Трамп прийняв попереднє рішення про те, що нинішній вплив та контроль Компартії Китаю над районом Панамського каналу порушують Договір про постійний нейтралітет та експлуатацію Панамського каналу. Держсекретар Рубіо ясно дав зрозуміти, що цей статус-кво неприйнятний і що за відсутності негайних змін США доведеться вжити необхідних заходів для захисту своїх прав відповідно до договору», – повідомили у зовнішньополітичному відомстві США.
Раніше заявив про те, що суверенітет над Панамським каналом і незалежність його країни не можуть бути предметом переговорів, президент Панами Хосе Рауль Муліно зрештою зробив асиметричний хід, підігравши новій адміністрації США в її антикитайському поході.
За підсумками переговорів з держсекретарем Рубіо, президент Муліно повідомив, що його уряд відмовляється від участі в китайському глобальному економічному проекті «Пояс і шлях».
«Я прийняв важливе рішення та повідомляю вам про нього. Мій уряд не продовжуватиме меморандум про взаєморозуміння 2017 року з ініціативи “Пояс та шлях”. Це так. Ми вивчимо можливість завершення нашої участі у проекті раніше терміну», – заявив Хосе Рауль Муліно.
Ініціатива «Пояс і шлях», яка була висунута головою КНР Сі Цзіньпіном у 2013 році, націлена на поєднання країн і регіонів світу за допомогою цифрової та фізичної інфраструктури, включаючи дороги, порти та телекомунікаційні мережі, надання країнам економічних можливостей, що беруть участь у проекті, за допомогою багатомільярдних китайських інвестицій.
У третьому форумі «Пояс і шлях», що відбувся в 2023 році в Пекіні, взяли участь представники більш ніж 140 країн і 30 міжнародних організацій, а його головним гостем став російський президент Володимир Путін. При цьому китайські організатори незмінно заявляли про те, що коло учасників проекту з кожним роком зростає, що вже дозволило в рамках цього проекту залучити майже $1 трлн інвестицій та створити понад 3 тис. об’єктів співробітництва.
Якщо спочатку більшість об’єктів у рамках цього проекту було зосереджено на маршруті Великого шовкового шляху, який протягом століть служив торговим шляхом між Азією та Європою, то надалі китайська сторона почала намагатися розширити його традиційні кордони, завдяки чому проект поширився і на країни Латинської Америки. включаючи Панаму.
На цьому тлі раптове рішення влади Панами вийти з китайського мегапроекту під тиском США дозволило адміністрації Трампа вже незабаром після приходу в Білий дім завдати чутливого іміджевого удару по глобальних амбіціях Пекіна і створити прецедент перетягування країн світової більшості на бік Вашингтона.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.