Студентська міграція з України досягла критичних масштабів на тлі повномасштабної війни з Росією, загострюючи демографічну кризу. За даними Київської школи економіки (KSE) та експертів, у 2023-2024 навчальному році за кордоном навчається близько 115 тисяч українських студентів, що становить 11% від загальної кількості студентів бакалаврату та магістратури в Україні (900 тис. – 1,1 млн). Експерти прогнозують зростання: щорічний приплив 5-10 тисяч студентів у Польщі та Німеччині від випускників українських шкіл за кордоном. Це не лише освітній вибір, а й стратегія виживання, мотивована безпекою, кращими можливостями та уникненням мобілізації. BBC News Україна проаналізувала масштаби, популярні напрямки та настрої молоді.
Масштаби студентської міграції: від 2008 до 2025 року
До 2014 року міграція української молоді була типовою для Європи: щорічне зростання на кілька тисяч студентів, здебільшого в пошуках кращої освіти та кар’єри. За даними Єгора Стадного, віцепрезидента KSE, агресія РФ прискорила процес: з 70-75 тисяч у 2022 році до 115 тисяч у 2023-2024. У 2025 році тенденція триває – з України виїхало 340 тисяч підлітків з батьками, багато з яких поповнюють студентські лави за кордоном.
Демографиня Інституту фронтиру Роксолана Авраменко попереджає: частка мігрантів може зрости з 11% до 15% за кілька років, що критичне для покоління 2000-2007 років народження – періоду найнижчої народжуваності в історії України. Загалом, з початку війни за кордоном перебуває понад 6,8 млн українців, з яких третина – діти та молодь. Національний банк України прогнозує відтік ще 200-300 тисяч осіб у 2025 році, включаючи студентів.
Популярні країни: Польща, Німеччина, Чехія та Словаччина
Молодь обирає сусідні країни через близькість, мовний бар’єр та доступність. У 2023-2024 роках 40% українських студентів навчаються в Польщі, де вони становлять 70-90% іноземних студентів у приватних вишах. Ці заклади, часто поза топ-рейтингами, фінансуються батьками, сприяючи розвитку приватної освіти в Польщі. Демографиня Авраменко зазначає: це частина міграційної політики Варшави – залучення талантів для подолання демографічного спаду.
Німеччина приваблює стипендіями (майже для всіх) та менталітетом, але вимагає знання мови. Чехія та Словаччина – альтернативи: у Словаччині студенти переважно в державних вишах. До війни переважали дівчата, але з 2024 року – хлопці, через мобілізацію. У 2025 році Польща продовжила тимчасовий захист до вересня, Латвія – до березня, а інші країни ЄС індивідуалізують умови.
Канада та США менш популярні через відстань, але приймають студентів. Загалом, 1,3 млн українських дітей навчаються за кордоном, з яких 100 тисяч – у вишах.
Мотивація молоді: безпека, можливості та уникнення мобілізації
Дослідження фундації Олени Зеленської (понад 5 тисяч підлітків 13-16 років) показало: 45% бачать майбутнє в Україні, але 25% – потенційні мігранти. Причини: більше можливостей (80%), бажання побачити світ (64%), краща освіта (39%), безпека (38%). Батьки (57%) хочуть утримати дітей удома, але війна змінює пріоритети.
Студенти, як Яна з Німеччини, обирають стипендії та менталітет: “Легко прожити без допомоги батьків”. Максим уникає мобілізації: “Держава нічого не дала”. Дмитро з Донбасу: “Безпека для дитини важливіша за все”. Єгор Стадний: “Освіта – місток для міграції, а не мета”. Міські підлітки з песимістичним поглядом на Україну більш схильні до виїзду.
Демографічні наслідки та психологічні проблеми
Відтік посилює кризу: покоління 18-25 років – найменше за чисельністю. Експерти, як Авраменко, називають 15% “загрозливими”. Психологічно: розірвані зв’язки, стрес адаптації. Міжнародні організації (ООН, ЄС) прогнозують: без повернення міграція вплине на відбудову України.
Заходи уряду для стримування відтоку
МОН запроваджує зимову кампанію вступу, “нульовий” курс для тих, хто не склав НМТ (з кінця 2025), збільшує бюджетні місця та гранти. Дозвіл виїзду 18-22-річним чоловікам (серпень 2025) має знизити мотивацію уникати мобілізації через навчання за кордоном. Олег Шаров з МОН: ефект видно через рік. Але експерти: заходів мало, потрібна антикорупційна реформа та інвестиції в освіту.
Реакція в соціальних мережах
На платформі X тема студентської міграції активно обговорюється, хоч свіжих постів мало через недавність статті BBC. Користувачі діляться історіями: “Моя донька в Польщі – безпека понад усе” (@MamaUA2025). Критика уряду: “Дозвіл на виїзд – це плюс, але освіта в Україні мусила б бути кращою” (@StudentAbroad). Оптимісти: “Багато повернуться після перемоги” (@PatriotYouth). Дискусії фокусуються на демографії: “15% – це катастрофа для майбутнього” (@DemographExpert).
Студентська міграція – виклик, але й можливість для глобальної освіти. Експерти закликають до політики повернення: визнання дипломів, гранти на репатріацію. Ситуація динамічна, стежте за оновленнями від МОН та KSE.