EDRM

Європейський Союз стоїть перед необхідністю реформувати власні механізми ухвалення рішень щодо розширення. Принцип одностайності, який колись гарантував рівність держав-членів, нині дедалі частіше перетворюється на інструмент політичного шантажу — що блокує інтеграцію країн-кандидатів і підриває довіру до самого ЄС. Як вето стало зброєю політичного тиску У попередні хвилі розширення — під час вступу Іспанії, Польщі чи Великої Британії — суперечки не перешкоджали розширенню. Але з часом, особливо після початку процесу приєднання Західних Балкан, право вето почали використовувати як політичний важіль. Показовим став випадок Північної Македонії, коли Греція та Болгарія роками блокували переговори через історичні й мовні спори. Вперше розширення ЄС фактично опинилося у заручниках двосторонніх конфліктів. Це створило «сіру зону» між правом і політикою: навіть незначні розбіжності можуть паралізувати євроінтеграційний поступ. Відсутність механізмів арбітражу або медіації перетворює розширення на політичне поле гри окремих урядів. Механізм врегулювання спорів — альтернатива вето Аналітики Стівен Блокманс та Бутрінт Беріша пропонують створити Enlargement Dispute Resolution Mechanism (EDRM) — спеціальний механізм арбітражу для врегулювання суперечок між країнами-членами та кандидатами. Він дозволив би вирішувати технічні питання під егідою Єврокомісії, а політичні чи історичні — через міжнародні інституції, як-от Міжнародний суд ООН чи Венеційську комісію. EDRM підвищив би політичну ціну будь-якої спроби заблокувати процес розширення з егоїстичних мотивів. Але водночас існують ризики — арбітраж неминуче містить політичну складову, тому механізм має бути незалежним, прозорим і підзвітним лише в межах компетенції інституцій ЄС. Читайте також: Євросоюз зупиняє торговельний діалог із Китаєм — Financial Times Від одностайності — до кваліфікованої більшості У дослідженні Reining in the Enlargement Vetoes: The German-Slovenian Non-Paper Under Review пропонується ще один шлях — поступовий перехід до системи кваліфікованої більшості. Це означає ухвалення рішень за підтримки щонайменше 65% країн-членів, які представляють 72% населення ЄС. Такий підхід обмежує зловживання вето, але водночас зберігає баланс впливу між державами. Додаткові запобіжники, як-от колективне вето (мінімум три країни для блокування), могли б зменшити ризик політичних маніпуляцій і забезпечити стабільність розширення. Час для рішучих реформ Реформування принципу одностайності — це не лише технічна зміна, а й крок до збереження політичної єдності та геополітичної ваги Євросоюзу. Без інституційного оновлення та обмеження зловживань правом вето ЄС ризикує втратити привабливість для нових членів і перетворитися на «ветократію», нездатну діяти єдиним голосом.

Розширення без права вето: як ЄС може оновити правила вступу нових членів

ЄС затвердить 4 листопада п’ятий транш Ukraine Facility — Україна отримає 1,351 млрд євро

Monobank запустив «загальні картки»: українці почали обходити ліміт 100 тис. грн на перекази

Програма «УЗ-3000»: хто і коли отримає можливість безкоштовних поїздок

ДТП під Запоріжжям: Водій Nissan збив 17-річного мотоцикліста

Politico: у ЄС бояться, що МВФ може зупинити підтримку України через суперечку про росактиви

Bloomberg: Британія передала Україні нову партію ракет Storm Shadow для ударів по РФ

Обстрыли Запорізької області: Під ударами РФ Біленьке, Червонодніпровка та Малокатеринівка