репараційна позика

Лідери Євросоюзу на саміті в Брюсселі не дійшли згоди щодо використання заморожених російських активів для допомоги Україні. Хоча в підсумковому комюніке міститься підтвердження готовності ЄС фінансувати життєво необхідні потреби України в 2026–2027 роках (включно із військовою підтримкою), ключове рішення щодо передачі активів на 140 млрд євро відклали — головно через заперечення Бельгії. Наступний саміт заплановано на 19 грудня, тоді питання знову розглянуть. Головний предмет дискусії — ідея перетворити заморожені в Європі активи Центробанку РФ (що перебувають, зокрема, у депозитарії Euroclear у Бельгії) на так звану «репараційну позику» для Києва. Дипломати сподівалися доручити Єврокомісії підготувати юридичний механізм, що дозволив би це зробити у відповідності з правом ЄС та міжнародним правом. Натомість у фінальному тексті ухвалили більш обережну формулу: активи мають лишатися заблокованими доти, поки Росія не припинить війну та не відшкодує збитки. Причина переносу — позиція прем’єра Бельгії Барта Де Вевера. Він вимагає юридичних гарантій і солідарних зобов’язань від інших держав ЄС, щоб Бельгія «не залишилась сам на сам» з ризиками й можливими судами чи фінансовими наслідками. Де Вевер наполягав, що держава, яка утримує активи, має отримати від партнерів чіткі гарантії й участь у ризиках — і пригрозив заблокувати рішення, якщо таких гарантій не буде. Критичні юридичні та ринкові побоювання теж прозвучали з інших кутів: експерти та європейські фінансові регулятори наголошували на ризиках судових позовів з боку РФ, потенційних контрзаходів Москви (наприклад, націоналізації іноземних активів) та впливі на довіру до європейської фінсистеми. Саме тому лідери вирішили «прояснити технічні й юридичні питання» перед ухваленням остаточного рішення. Читайте також: Москва загрожує відповісти на плани ЄС направити доходи від заморожених російських активів на закупівлю зброї для України Президент Зеленський привітав гарантію фінпідтримки на два роки й заявив, що очікує від Єврокомісії деталізації механізму використання заморожених коштів. Україна хотіла б розпочати використання частини грошей уже з 2026 року для оборонних потреб, зокрема для закупівлі далекобійних ракет, дронів, засобів РЕБ і відновлення інфраструктури — але підкреслює, що деталі ще має опрацювати ЄС. У заявах лідерів звучать запевнення, що питання не зняте з порядку денного. Глава Європейської ради Антоніу Кошта і голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн відзначили, що потрібно ретельно пропрацювати юридичні аспекти та механізми захисту від ризиків. Президент Франції Емманюель Макрон додав, що діяти слід методично і в рамках міжнародного права. Що далі: до 19 грудня Єврокомісія та держави-члени мають опрацювати технічні й правові гарантії, які задовольнять країни-депозитарії та тих, хто боїться потенційних судових або ринкових наслідків. Лише після цього — і за умови політичної згоди — може з’явитися остаточна пропозиція про репараційну позику з використанням заморожених російських коштів.

ЄС відтермінував передачу заморожених російських активів Києву — через позицію Бельгії

Зеленський назвав чотири можливі джерела фінансування постачання ракет Tomahawk Україні

ЄС прагне швидко узгодити «репараційну позику» для України із заморожених російських активів

Фрідріх Мерц підтримав мегапозику у 140 мільярдів євро для України за рахунок заморожених активів РФ

ЄС готує “репараційну позику” Україні на 130 млрд євро із заморожених активів РФ

Експерти, які передбачили кризу 2008 року, попереджають про нову загрозу для світової економіки

Путіну дали час до весни: як США і Китай бачать розвиток війни в Україні

Як Трамп планує позбавити Росію статусу нафтової держави — аналіз Newsweek

У Запоріжжі подали майже 4 тисячі заяв на компенсацію за пошкоджене житло

Обстріли Запорізької області: Під ударами РФ Біленьке, Малокатеринівка та Степногірськ

Єврокомісія оцінила потреби України у €138 млрд на 2026–2027 роки: лист фон дер Ляєн

У Мінсоцполітики назвали кількість українців на тимчасовому захисті в ЄС