Обраний президент США Дональд Трамп знайшов новий привід для епатажу міжнародного загалу. Він припустив, що США можуть повернути собі Панамський канал, переданий у повне розпорядження уряду Панами ще 1999 року. Майбутній глава Білого дому позначив дві причини для такого неординарного кроку: несправедливі, на його думку, збори за прохід американських суден та ризик потрапляння каналу «в чужі руки», тобто до Китаю. У Панамі з цими аргументами передбачувано не погодилися.
Тема Панамського каналу займала обраного президента США Дональда Трампа усі вихідні. У суботу ввечері майбутній глава Білого дому написав на своїй платформі Truth Social, що Сполучені Штати можуть вимагати повернення каналу під свій контроль, оскільки Панама керує цим найважливішим водним шляхом неприйнятним для них чином. І невдовзі майже слово в слово оголосив ці звинувачення на зустрічі зі своїми прихильниками-консерваторами в Аризоні.
«Збори, які стягують Панама, вкрай несправедливі. Це пограбування нашої країни негайно припиниться», — чи то погрожував, чи то пообіцяв він.
При цьому конкретних даних про те, скільки Штати платять за користування Панамським каналом і чому ціна є неприйнятною, Дональд Трамп не навів.
Після цього без п’яти хвилин американський президент заявив, що не дозволить каналу потрапити до чужих рук — а саме до Китаю.
«Це (передача управління каналом до рук Панами) було зроблено не для користі інших, а просто на знак співпраці між нами та Панамою. Якщо принципів, як моральних, так і юридичних, цього великодушного жесту дарування не буде дотримано, то ми вимагаємо, щоб Панамський канал був повернутий нам, повністю і без питань»,— сказав Дональд Трамп.
Після заходу він опублікував на сайті Truth Social зображення американського прапора, що майорить над вузьким водним проходом, з коментарем: «Ласкаво просимо до каналу Сполучених Штатів!».
Панамський канал, що з’єднує Тихий океан із Карибським морем та Атлантичним океаном, був побудований США до 1914 року. Штати зобов’язалися платити Панамі частину доходів, які отримують від експлуатації цього водного шляху, а також гарантували нейтралітет каналу. Довгі десятиліття регіон, відомий як зона Панамського каналу, знаходився під керуванням Вашингтона, а до його мешканців навіть застосовувалися американські закони. У 1977 році адміністрація Джиммі Картера підписала два договори з військовим диктатором Панами Омаром Торріхосом, згідно з якими Панама мала отримати контроль над життєво важливим судноплавним каналом до 1999 року, а США зберігали за собою право захищати канал від будь-якої загрози його нейтралітету.
На сьогоднішній день пропускна спроможність Панамського каналу становить до 14 тис. суден на рік, на нього припадає до 3% всіх світових морських перевезень. Це приносить Управлінню Панамського каналу, незалежному панамському урядовому агентству доходи в розмірі майже $5 млрд (дані за останній фінансовий рік). США при цьому є найбільшими «клієнтами» каналу, за ними йдуть Китай та Японія. При цьому дочірня компанія гонконгської фірми CK Hutchison Holdings вже давно управляє двома портами, розташованими на Карибському та Тихоокеанському входах у канал. Очевидно, на цьому факті і будувалися твердження Дональда Трампа про «китайську загрозу» Панамському каналу. При цьому Китай не контролює і не керує каналом і не робив останніми роками жодних намірів щодо його покупки чи розширення своєї присутності в Панамі.
- Читайте також: Трамп пригрозив повернути Панамський канал під контроль США
Тиради Дональда Трампа не могли залишитися без відповіді з боку того, кому вони частково були адресовані, — панамського лідера. У неділю президент Хосе Рауль Муліно рішуче дав зрозуміти, що Панамський канал за жодних умов не перейде назад у власність США. «Договори Торріхоса-Картера 1977 року передбачали розпуск колишньої зони каналу, визнання суверенітету Панами та повну передачу каналу Панамі», – розставив він усі крапки над i на своїй сторінці в соцмережі Х. І додав, що кожен квадратний метр каналу вже чверть століття належить виключно Панамі.
Втім, Дональд Трамп вирішив залишити останнє слово за собою. “Це ми ще подивимося”, – написав він у соцмережі Truth Social у відповідь на пост панамського президента.
Зазіхання на Панамський канал, хай поки що лише словесне, стало не єдиною територіальною претензією 47-го президента США.
Минулої неділі, оголошуючи про призначення нового посла в Данію, Дональд Трамп висловив зацікавленість у покупці автономної данської території Гренландії, про що він уже говорив під час перебування на посаді президента у 2017–2021 роках. “З метою національної безпеки і свободи в усьому світі США вважають, що володіння та контроль над Гренландією – це абсолютна необхідність”, – написав він у Truth Social. Данська влада, проте, ще кілька років тому з гнівом відкинули цю ідею.
Нагадаємо, на початку грудня майбутній глава Білого дому встиг на словах «приєднати» до США Канаду. Зустрічаючи канадського прем’єр-міністра Джастіна Трюдо, Дональд Трамп пригрозив йому ввести ввізне мито у розмірі 25% на всі канадські товари вже в день своєї інавгурації 20 січня, якщо Оттава не зможе вирішити проблему нелегальної міграції та контрабанди наркотиків. У відповідь Джастін Трюдо заперечив, що таке кардинальне підвищення тарифів буде згубним для канадської економіки. У свою чергу, американський політик запропонував взяти Канаду під своє управління, зробивши її 51 штатом Америки, а Джастіна Трюдо призначити губернатором.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.