У вівторок, 22 квітня, російські військові завдала авіаудару двома керованими бомбами по Запоріжжю. Внаслідок обстрілу одна людина загинула, дістали поранень 42 людини, 14 з них наразі перебувають у лікарні. У місті пошкоджені житлові багатоквартирні будинки та об’єкт інфраструктури, – пише Суспільне.
Внаслідок обстрілу загинула Наталя, котра дістала важких поранень — медикам не вдалося її реанімувати. Сусіди пригадують жінку як добру та приємну людину:
“Наташа дуже чудова жінка, дуже, чесно, більше нічого не можу сказати. Іноді розмовляли, спілкувалися… Шкода, просто жах. У неї син, я так думаю, і чоловік. Онука є, у сина родина. Я бачила, вона з онукою і зі собачкою гуляла. Просто добра, сонячна жінка. А так ми в добрих стосунках були, як сусіди”, — розповіла її сусідка Віра.

Поранений внаслідок обстрілу й собака родини Наталі. Як розповів ветеринар, чотирилапий, внаслідок обстрілу втратив зір, але не повністю і його можна відновити.
Уламками скла від вибухової хвилі дістав поранення Руслан. Хлопець перебував вдома у момент атаки. Про те, що поранений, він зрозумів не одразу.
“Коли пролунав вибух, з віконної рами все вилетіло на мене. Я спочатку не зрозумів, потім вийшов у коридор. Потім бачу, у мене розсічення та кров, зараз все нормально. Спочатку відчув шоковий стан. Всі вікна вилетіли. Вся квартира, вважай, знищена. Моя кімната, вважай, теж: вікна знесені, стілець впав”, — поділився Руслан.
Зазнала поранень родина переселенців з Пологівського району, які упродовж трьох років орендували тут квартиру. Наталя розповіла, що її чоловік дістав травми ока, руки й ніг
“Шафу знесло з зали в коридор. Нам допомогли. Шафу відсунули й вийшли. Чоловік тяжко поранений. В нього ока немає, черепо-мозкова травма. Перебита артерія, на якій руці, не пам’ятаю, і щось з ногами. Я нормально, тільки страшно”, — розповіла Наталя.
Жінка в момент удару була на кухні — готувала їсти.

Також квартирі перебував онук Кирил. Хлопець грав на комп’ютері саме у момент вибуху. Найперше, що зробив — побіг до бабусі й дідуся:
“Грав-грав і в моменті на мене вилітає вікно, все сиплеться. Скло, все посипалося повністю. Тече вода. Я почав кричати, бо почав переживати за свого дідуся і бабусю. Виходжу в коридор. У бабусі кров тече, у мого дідуся немає лівого ока і була поранена артерія. Була дуже велика кровотеча. Всі були в шоці. Я почав кричати, тому що страшно”, — розповів Кирил.
Що буде з їхньою квартирою родина не знає — нині оселя пошкоджена та вся у склі. Дідуся Кирила госпіталізували.

Внаслідок обстрілу пошкоджена квартира ще одного жителя Запоріжжя — Тараса. Чоловік у момент атаки був на роботі і впізнав свій будинок на відео в інтернеті. Коли приїхав — побачив кров поблизу сусідської оселі: “Двері були закриті, перше, що я побачив, — це кров, тут сусідка живе, Люба. Я зайшов, гукав, гукав, мабуть, її забрали. Двері в мене були закриті, на замок. А тут дивлюсь, двері винесені, заходжу і кричу: “Люба, Люба!”. В одну кімнату, туди-сюди — тиша. Далі відкриваю ці двері, заходжу і бачу цю “красу”.

У пошкодженій багатоповерхівці живе й 83-річна Катерина — у її квартирі вибиті вікна та балкон: “Я була вдома. І почула стук. Вискочила в спальню, а там вікна вже немає. Переляк відчула, і вискочила відразу. Бігом вниз. Перше побачила той балкон, розбите скло. На кухні щось робила, не пам’ятаю що. Почула тріск такий страшний, вискочила на лоджію”.
Під час обстрілу постраждала й школа №65. Під час атаки в укритті школи перебували близько ста дітей — нині усіх дітлахів забрали додому батьки, заняття відбуватимуться дистанційно, повідомила директорка Світлана Чомова: “Була постраждала одна людина — перелам руки, пошкоджена уламком. Медична сестра закладу надала медичну допомогу і потім поліція відправила до лікарні. Це був батько, він йшов забирати дитину зі школи. Тут були діти початкової школи та педагоги. Близько 100 дітей було. Було чутно, було лячно, але дітей заспокоїли. Батьки поступово їх забирали”.

Аварійно-рятувальна операція завершена. На місці обстрілу працюють комунальники — закривають пошкоджені вікна та балкони.
Спасибо!
Теперь редакторы в курсе.