У Китаї створили ядерну батарею для смартфону, вона працюватиме вічно. Як це змінить світ технологій?

Китайський стартап Betavolt представив нову батарею з радіоактивними ізотопами, яка, на його думку, може генерувати електроенергію протягом 50 років без необхідності заряджання або обслуговування. Про це повідомляє видання Independent. 

Ядерна батарея працює за рахунок розпаду ізотопів

Компанія Betavolt, що базується в Пекіні, заявила, що її ядерна батарея є першою в світі, яка реалізує принцип мініатюризації атомної енергії. Вона являє собою модуль розміром менше монети, в якій вміщено 63 радіоактивні ізотопи. Батарея працює шляхом перетворення енергії, що виділяється при розпаді ізотопів, на електрику. Цей спосіб відрізняється від того, що застосовується в ядерних реакторах.

Представники компанії заявляють, що «вічна» батарея наступного покоління вже проходить стадію пілотних випробувань і зрештою серійно буде вироблятися для комерційних додатків, таких як смартфони та дрони.

Атомні батареї Betavolt можуть задовольнити потреби в довгостроковому енергопостачанні за різних сценаріїв, таких як аерокосмічна промисловість, обладнання штучного інтелекту, медичне обладнання, мікропроцесори, передові датчики, невеликі дрони та мікророботи.

У Betavolt додали, що нова енергетична інновація допоможе Китаю здобути перевагу в новому раунді технологічної революції штучного інтелекту.

Батарея видає потужність 100 мікроват

Компанія Betavolt заявила, що її перша ядерна батарея може видавати потужність 100 мікроват (мкВт) та напругу 3 вольти при розмірі 15x15x5 кубічних міліметрів, проте до 2025 року вона планує випустити батарею потужністю 1 Вт.

Компактний розмір дозволяє використовувати відразу кілька ядерних батарей для більшої кількості енергії.

При цьому смартфони, в яких використовується навіть один мініатюрний радіоізотопний генератор, ніколи не потрібно буде заряджати, а дрони зможуть літати без підзарядки протягом усього терміну експлуатації. Як стверджують у стартапі, багатошарова конструкція батареї дозволяє уникнути загоряння або вибуху через зовнішній вплив. Вона також здатна працювати за температури від мінус 60 до плюс 120 градусів Цельсія.

Також у компанії заявили, що атомна батарея абсолютно безпечна для здоров’я людини та навколишнього середовища, не генерує іонізуючого випромінювання та придатна для використання в медичних пристроях, таких як кардіостимулятори та штучні серця. Після розпаду 63 ізотопу перетворюються на стабільний ізотоп міді, який нерадіоактивний і не становить жодної загрози.

США та Європа також працюють над створенням мініатюрних ядерних батарей

Ядерні батареї або радіоізотопні генератори – це пристрій, в яких енергія розпаду радіоактивного ізотопу перетворюється на електричну енергію. Від ядерних реакторів вони відрізняються тим, що в них не використовується ланцюгова реакція. Технічно радіоізотопні генератори не є батареями, оскільки, на відміну від електрохімічних акумуляторів, їх не можна заряджати або перезаряджати.

Вчені Радянського Союзу та США змогли розробити технологію для використання в космічних кораблях, підводних системах та віддалених наукових станціях, проте існуючі радіоізотопні генератори є дорогими та громіздкими. Найбільш відомим прикладом є РИТЕГи, які використовують теплову енергію, що виділяється при розпаді ізотопів, і перетворюють її на електричну за рахунок термоелектрогенератора. Крім того, існують нетеплові перетворювачі.

Спроби мініатюризації та комерціалізації ядерних батарей були здійснені в рамках 14-го п’ятирічного плану Китаю, покликаного зміцнити економіку країни в період з 2021 по 2025 рік. Дослідницькі інститути у США та Європі також працюють над розробкою компактних радіоізотопних генераторів.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

2024-01-15