Україна готова розглянути створення демілітаризованої зони на Донбасі як частину нового мирного плану, що узгоджується із США та європейськими партнерами. Про це повідомляє французьке видання Le Monde, зазначаючи, що такий крок може стати ключовим елементом для припинення майже чотирирічної повномасштабної війни з Росією.
За інформацією видання, український переговорник Михайло Подоляк пояснив, що йдеться не лише про відведення українських і російських військ з обох сторін фронту. Передбачається створення широкої демілітаризованої смуги, яка буде під постійним контролем міжнародних спостерігачів. Остаточні параметри зони, її глибина, правила перебування та перелік озброєнь, які мають бути виведені, ще потребують юридичного оформлення і погодження всіма сторонами.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц 11 грудня підтвердив, що Україна “готова” до територіальних поступок у межах нового плану. За даними джерел у дипломатичних колах, Київ погодився розглянути ключовий пункт переговорів — створення демілітаризованої зони, яку підтримують США, Німеччина, Франція та Велика Британія. Цей формат розглядається як одна з небагатьох можливих моделей, здатних забезпечити сталі гарантії припинення бойових дій.
Українська сторона наголошує, що демілітаризована зона може перебувати під зовнішнім моніторингом, у тому числі за участю американських представників, аби запобігти спробам Росії відновити наступальні дії. Подоляк підкреслив: ДМЗ має охоплювати обидві сторони лінії розмежування, а міжнародні спостерігачі мають контролювати суворе виконання домовленостей. Формат частково нагадує систему безпеки на кордоні між Північною та Південною Кореєю, але український варіант може бути значно ширшим і структурно складнішим.
За даними Le Monde, територіальна поступка є складним і політично чутливим рішенням для президента Володимира Зеленського — особливо з огляду на вимоги Кремля щодо контролю над усіма окупованими частинами Донбасу. Зеленський неодноразово підкреслював, що будь-які компроміси мають бути “справедливими” і затверджені українським народом через вибори або референдум.
У статті зазначається, що українська контрпропозиція, передана Сполученим Штатам, містить три основні блоки: механізм завершення війни, майбутню архітектуру європейської безпеки та післявоєнне відновлення України. Окрема увага приділена тому, щоб Росія взяла на себе фінансову відповідальність за руйнування, завдані війною, і не отримала економічних вигод без компенсації коштів на відновлення.
Також нагадується, що президент США Дональд Трамп очікує від лідерів Німеччини, Франції та Великої Британії тиску на Київ, щоб Україна погодилася на план, який включає територіальні поступки і обмеження чисельності українських військ. Ініціатори процесу сподіваються, що оновлений документ поверне Вашингтон до більш прихильної позиції щодо України та допоможе вийти із затяжного дипломатичного глухого кута.
