Урядова криза в Німеччини: Дострокові вибори заплановано на 23 лютого

sholc

Громадяни Німеччини вирушать до виборчих скриньок вже 23 лютого. Проведення позачергових виборів раніше за термін, який спочатку планував канцлер Олаф Шольц, затвердив президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр. При цьому вже зараз ясно, кому, найімовірніше, належить очолити новий німецький уряд. Згідно з соцопитуваннями, головним кандидатом на посаду майбутнього канцлера є лідер консерваторів Фрідріх Мерц, який після свого приходу до влади вже пообіцяв направити Україні ракети Taurus, якщо Росія відмовиться зупинити військові дії протягом 24 годин. 

Глава держави “вітає той факт, що парламентські фракції узгодили “дорожню карту” щодо проведення вотуму довіри 16 грудня” і “вважає 23 лютого 2025 року реалістичною датою для нових виборів”. З такою заявою канцелярія президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмайєра виступила у вівторок увечері, ставлячи остаточну крапку у суперечках про те, коли саме в країні мають пройти позачергові вибори до Бундестагу.

Після розвалу правлячої трипартійної коаліції канцлер Шольц повідомив про намір 15 січня поставити в Бундестазі питання вотуму довіри своєму уряду меншості (таким його зробив вихід із коаліції третього молодшого партнера — вільних демократів). Подальший сценарій передбачав практично неминуче винесення вотуму недовіри уряду, його розпуск та позачергові вибори не раніше березня. Але всі інші політичні сили — включаючи як опозиційних консерваторів, так і єдиних союзників, що залишилися у соціал-демократів в особі «зелених», закликали главу уряду прискорити цей процес, стверджуючи: чим довше в Німеччині триватиме період політичної невизначеності, тим гірше для країни. І канцлер пішов їм назустріч.

Щоправда, він дав зрозуміти, що до розпуску парламенту він намагатиметься вжити заходів щодо підтримки корпоративних інвестицій за допомогою податкових пільг чи субсидій, продовжити реформу пенсійної системи та поповнити оборонний бюджет, який все ще не досягає обіцяних 2% ВВП. І щось із задуманого напевно вдасться — цього тижня лідер Християнсько-демократичного союзу (ХДС) та найімовірніший майбутній канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пообіцяв, що підтримає масштабну податкову реформу та найнеобхідніші країни закони, але далеко не всі.

Найбільш проблематичним стане ухвалення бюджету на 2025 рік, який і був головним каменем спотикання між «світлофорною» коаліцією, що розвалилася в результаті.

Як дав зрозуміти соціал-демократ Йорг Кукіс, який став новим міністром фінансів замість звільненого з цієї посади вільного демократа Крістіана Лінднера, узгодження бюджету на наступний рік зараз є «нереальним», хоча «це і не кінець світу». Таким чином, найбільшій економіці Європи доведеться зазнати приходу до влади нового уряду.

При цьому хто стане майбутнім німецьким лідером, по суті, зрозуміло вже зараз. Усі опитування останніх місяців впевнено дають перше місце з 32% голосів консерваторам Мерця разом із спорідненою ХДС консервативною баварською партією «Християнсько-соціальна спілка». Друге місце із пристойним відривом посідає ультраправа партія «Альтернатива для Німеччини» (АдГ): набравши на попередніх виборах у 2021 році близько 10% на федеральному рівні, нині ця партія здатна залучити близько 17% виборців. Соціал-демократи тим часом можуть похвалитися підтримкою лише 16% електорату. Однак саме вони виглядають найвірогіднішими коаліційними партнерами консерваторів за підсумками виборів у лютому.

Співпрацювати з АдГ блок ХДС/ХСС, як і всі інші політичні сили Німеччини, категорично відмовився — незважаючи на популярність, вкрай праві так і залишилися токсичним партнером для партій мейнстриму.

Втім, своє підводне каміння має і союз консерваторів із соціал-демократами. У недалекому минулому зі стану ХДС нерідко звучали сумніви щодо компетентності Шольца та співпраці з соціал-демократами під його керівництвом. Проте на цьому тижні в партії канцлера дали зрозуміти, що ніхто не має наміру засувати його на другий план заради більш «проданого» партійного кандидата в уряд на кшталт популярного міністра оборони Бориса Пісторіуса. «Зараз йдеться про досвід та компетентність, і я впевнений, що Олаф Шольц — правильний кандидат»,— заявив журналістам лідер парламентської групи СДПН Рольф Мютценіх, даючи зрозуміти, що коней на переправі партія не має наміру міняти.

При цьому майбутній уряд на чолі з ХДС/ХСС, напевно, не зможе обійтися без третього партнера. Їм можуть стати котируються нині на рівні 12% підтримки «зелені», лідер яких Роберт Хабек уже натякнув, що не проти повернутися до складу нового уряду під керівництвом консерваторів. Альтернат

Івою їм могли б стати вільні демократи, ближчі консерваторам за низкою позицій, але лише за умови, що до лютого вони зможуть істотно підтягнутися в рейтингах з нинішніх 4% нижче порога, необхідного для проходження до парламенту.

Але якою б не була майбутня німецька коаліція, задавати в ній тон точно буде Фрідріх Мерц. І з його приходом у крісло канцлера Німеччину може чекати низка змін у зовнішній політиці.

Мерц, що вільно володіє англійською мовою і очолював протягом десяти років асоціацію Atlantic Bridge, яка сприяє розвитку німецько-американських відносин, Мерц зможе вибудувати дещо кращі відносини з обраним президентом США Дональдом Трампом, ніж Олаф Шольц або Ангела Меркель, впевнені експерти.

Певні дивіденди від його перемоги отримає Ізраїль. Лідер ХДС завжди був переконаним прихильником єврейської держави: раніше він закликав до того, щоб натуралізація в Німеччині була обумовлена ​​визнанням права Ізраїлю на існування, та розкритикував рішення Міжнародного кримінального суду видати ордер на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху.

А ось для Китаю та Росії прихід до влади в Німеччині Фрідріха Мерца не обіцяє нічого доброго.

Останнім часом глава німецьких консерваторів займав набагато войовничішу позицію щодо Пекіна, ніж Шольц, критикуючи рішення канцлера схвалити купівлю китайською держкомпанією частки в порту Гамбурга і виступаючи за тіснішу координацію з союзниками щодо КНР.

Фрідріх Мерц пообіцяв також пред’явити ультиматум Росії, зажадавши від неї припинити бойові дії проти України протягом 24 годин, а у разі відмови надати Києву крилаті ракети великої дальності Taurus та дозволити завдання ударів у глибину російської території. Невідомо, щоправда, чи згадає Мерц про свій ультиматум напередодні виборів, адже проти згаданих ним кроків останнім часом виступав не лише нинішній уряд Німеччини, а й німецька громадськість.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

2024-11-14