В Ірані вже дванадцятий вечір поспіль тривають масові протести проти чинної влади. За наявними даними, внаслідок зіткнень між демонстрантами та силовиками загинули щонайменше 45 людей.
У Тегерані та низці інших міст на вулиці вийшли тисячі людей. Відео, які попри блокування інтернету просочуються в мережу, показують великі натовпи демонстрантів. Люди скандують гасла «Смерть Ісламській Республіці» та «Смерть диктатору», відкрито кидаючи виклик режиму аятол.
У відповідь влада різко посилила заходи безпеки. Одним із ключових інструментів стало майже повне відключення зв’язку. Як повідомила міжнародна організація NetBlocks, Іран перебуває у стані «майже повного загальнонаціонального інтернет-блекауту».
Ірансько-британська активістка Назанін Боніаді прокоментувала це в соцмережі X:
«Це служить двом цілям: придушити координацію всередині країни і приховати державне насильство від усього світу».
Попри пропаганду та жорсткі дії силових структур, протестний рух лише набирає обертів. Багато іранців роками живуть в умовах економічної деградації, тоді як керівництво країни витрачає мільярди на підтримку ісламістських угруповань за кордоном і розвиток ядерної програми. Додатковим фактором невдоволення залишається репресивна та корумпована система спецслужб.
Політичного імпульсу протестам надає 65-річний Реза Пехлеві — син шаха, поваленого під час революції 1979 року. Він закликав іранців не здаватися та продовжувати тиск на режим. Водночас він звернувся і до влади:
«Я попереджаю Ісламську Республіку, її керівництво та Корпус вартових ісламської революції: світ і президент Сполучених Штатів уважно за вами спостерігають. Придушення народу не залишиться без відповіді».
Раніше президент США Дональд Трамп також публічно пригрозив іранській владі наслідками у разі силового розгону протестів:
«Я ясно дав їм зрозуміти, що ми завдамо їм дуже жорсткого удару, якщо вони вбиватимуть людей».
Ізраїльський експерт з Ірану Раз Зімт, якого вважають одним із провідних фахівців у цій галузі, зазначає, що режим опинився у найнебезпечнішій кризі за багато років:
«Крах іранського режиму сьогодні здається ближчим, ніж будь-коли. Проте багато в чому все залежить від того, чи втратять кола, близькі до режиму, віру в його життєздатність і здатність виживати за допомогою репресивного апарату».
Аналітики зазначають: вирішальним може стати не лише масштаб вуличних протестів, а й позиція силових структур та еліт, які досі залишаються головною опорою ісламської диктатури.
