В Ірані стрімко загострюється внутрішньополітична криза — протести, що тривають уже понад два тижні, переросли у наймасштабніші заворушення з 2022 року. Попри жорсткі дії сил безпеки, арешти та сотні загиблих і поранених, люди продовжують виходити на вулиці по всій країні.
За даними правозахисних організацій та медиків, лише за останні кілька днів кількість жертв сягнула сотень. Лікарі в окремих лікарнях повідомляють про десятки тіл, які надходять щодня. Частина поранених має вогнепальні поранення, зокрема в голову та серце.
Протести охопили понад 100 міст і населених пунктів у всіх провінціях країни, включно з Тегераном, Машхадом, Ширазом, Тебрізом і Керманом. У соцмережах, попри жорстку цензуру, з’являються відео з палаючими вулицями, барикадами та сутичками між протестувальниками і силовиками.
Іранська влада повністю відключила інтернет на території країни, намагаючись ізолювати населення від зовнішнього світу та ускладнити координацію протестів. Експерти зазначають, що нинішнє блокування є найжорсткішим за всі роки — обмежено не лише доступ до глобальної мережі, а й внутрішні канали зв’язку.
Генеральний прокурор Ірану заявив, що учасників протестів розглядатимуть як «ворогів Бога» — злочин, який у країні карається смертю. Водночас офіційні ЗМІ повідомляють про загибель співробітників сил безпеки та звинувачують «бунтівників» у підпалах державних будівель.
- Читайте також: Адміністрація Трампа обговорювала можливі удари по Ірану на тлі кривавих протестів — WSJ
На тлі ескалації подій президент США Дональд Трамп заявив, що Іран «прагне свободи як ніколи раніше» і що Сполучені Штати готові допомогти. Американські медіа повідомляють, що у Вашингтоні вже обговорюють можливі сценарії подальших дій, включно з варіантами силового тиску.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також закликав посилити міжнародний тиск на Тегеран, наголосивши, що підтримка Іраном війни Росії проти України та репресії проти власного народу є проявами однієї політики насильства.
Приводом для нинішніх протестів стало різке погіршення економічної ситуації та стрибок інфляції, однак дуже швидко вони переросли у політичні вимоги — припинення клерикального правління та відставку верховного лідера Алі Хаменеї.
Аналітики називають ситуацію «грою на виснаження»: протестувальники намагаються зламати систему масовістю та тиском з вулиці, тоді як влада робить ставку на страх, репресії та повну ізоляцію країни від зовнішнього світу.
